Medsocium.com

Міцода Р.М. Ужгородський національний університет Вступ. Незважаючи на значну кількість досліджень [1, 2], залишаються не визначеними патогенетичні фактори і механізми порушень функції життєво важливих органів і комплексу „мати-плацента-плід” у жінок з вірусними гепатитами (ВГ); не розроблені шляхи прогнозування та методи профілактики ускладнень у вагітних та породіль з гострими та хронічними ВГ, тому показники здоров’я матері, плоду та новонародженого залишаються незмінно низькими протягом останніх років і суттєво негативно впливають на частоту і структуру перинатальної захворюваності. Мета роботи. Удосконалити та оптимізувати систему допомоги вагітним жінкам, що хворіли або хворіють ВГ на підставі визначення патогенетичних факторів і механізмів порушень функції життєво важливих органів і систем вагітної та плацентарного комплексу і їх прогнозування, профілактики та лікування під час вагітності і пологів. Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставленої у роботі мети проведене рандомізоване контрольоване та, у частині груп, нерандомізоване контрольоване дослідження 8 819 індивідуальних карт вагітних, історій пологів та історій розвитку новонародженого на базі інфекційного акушерського відділення пологового будинку №4 Києва та на базі фізіологічного відділення перинатального центру Ужгороду. Дослідження носило характер “подвійного сліпого” плацебо-контрольованого. У частині груп дослідження у зв’язку з незначною частотою досліджуваних патологій у популяції в цілому, а тим більше у вагітних жінок, використовували тотальний метод спостереження. Проведене комплексне обстеження 1158 жінок та їх новонароджених. Досліджувані жінки та діти були розподілені на групи: І – основну групу (ОГ) – склали 113 жінок з ВГ, які були розподілені на дві підгрупи у залежності від методики корекції ускладнень протягом вагітності; ОГІ – склали 42 жінки страждаючі хронічним гепатитом С (ХГС) з біохімічною активністю та 7 вагітних з вперше виявленою реплікативною активністю ВГ (4 з гепатитом В та 3 з гепатитом С), які отримували корекцію базовою терапією у комплексі з протефлазидом під час вагітності; ОГІІ – 64 жінок з ХГС з різними ступенями ризику виникнення акушерських ускладнень (розподілені за нашою методикою) і отримували базову терапію згідно протоколів надання акушерської допомоги та їх новонароджені; ІІ – групу порівняння (ГП), склали жінки з ВГ та їх новонароджені: – 500 жінок-реконвалесцентів гепатиту А (ГА), з яких до основного дослідження шляхом рандомізації були долучені 100 випадків разом з аналізом стану їхніх дітей; – також відібрані шляхом рандомізації, 100 жінок, що перехворіли гострим гепатитом В (ГГВ) до настання вагітності та їх новонароджені; – 50 жінок разом із своїми малюками, що страждали ГА під час вагітності; – 43 жінки, у яких під час вагітності спостерігалася вперше виявлена реплікативна активність збудника гепатиту В (ГВ) та їх новонароджені; – 20 жінок, у яких під час вагітності була вперше виявлена активна реплікація збудника гепатиту С (ГС) та їх малюків у ранньому неонатальному періоді; – 69 жінок, що були носіями поверхневого антигену ГВ, без попереднього страждання гострим гепатитом В та їх малюки у ранньому неонатальному періоді (РНП); – 100 жінок з поєднанням гепатиту з сифілісом та їх малюки у РНП; – 63 жінок з коінфекцією HCV/ВІЛ та їх новонароджені; ІІІ – контрольну групу (КГ) – склали 100 жінок без обтяженого соматичного анамнезу, що народжували у фізіологічному родильному відділенні та 100 їх новонароджених. Усі групи жінок були однорідними за віком, соціальним станом та спеціальністю, проживали у межах одного часового поясу та умовах помірно-континентального клімату. Використані наступні методи дослідження – клінічний, лабораторний, інструментальні, визначення індивідуальної чутливості до протефлазиду «in vitro», морфологічне дослідження плацентарної тканини та оболонок, дослідження амінокислотного складу навколоплідних вод, що проводилося у групі хроматографії відділу гомеостазу Інституту біохімії НАН. Діагноз ВГ встановлювався на основі анамнестичних, епідеміологічних, клінічних та лабораторних даних. Комплексне лабораторне обстеження включало б/х тести, виявлення в крові маркерів ВГ методом ІФА та методом ПЛР. Діагноз верифікований інфекціоністом. За маркер успішності чи неуспішності запропонованої методики взято дослідження амінокислотного складу навколоплідних вод. З метою оцінки ефективності лікувально-профілактичних заходів нами використаний t – критерій. Даний метод є простим у застосуванні та високодостовірним, що є надзвичайно важливим при впровадженні доказової медицини у практику охорони здоров’я України. В якості інструмента для визначення прогнозу та ступеню загрози виникнення ускладнень ми використали алгоритм, що заснований на критерії Стьюдента в модифікації М.М. Амосова та спів. Результати досліджень та їх обговорення. Встановленими макроскопічними змінами навколоплідних вод у жінок досліджуваних груп є зниження відсотка прозорої амніотичної рідини та їх зелене забарвлення. Показники вмісту вільних амінокислот аргініну, гліцину та тирозину у навколоплідних водах, можуть слугувати діагностичним маркером патологічних змін у функціональній системі мати-плацента-плід при вірусних гепатитах в умовах вагітності. Виявленими морфологічними змінами посліду у жінок з ВГ є фібріноїдні некрози, набряк оболонок та багатокрів’я посліду. З метою запобігання акушерських ускладнень у вагітних з гепатитами до базової терапії був долучений новий вітчизняний противірусний препарат рослинного походження „Протефлазид”. На основі отриманих результатів розроблені основи системи надання акушерської допомоги жінкам, які страждали або страждають ВГ, під якою ми розуміємо комплекс міроприємств, що скеровані на зниження перинатальних втрат. Усі ці заходи поділяються на організаційні, методологічні, профілактичні та лікувальні. Під організаційними міроприємствами ми розуміємо створення логіки моніторингу стану вагітної, яка страждала або страждає ВГ. Для цього після взяття на облік вагітної, яка є реконвалесцентом ВГ або ж носієм його збудника, заповнюють карту ризику встановленої форми. Дана карта містить конкретні фактори ризику, що визначають виникнення акушерських ускладнень в пологах для кожної з груп жінок. У випадку розвитку ВГ під час гестації, карта ризику заповнюється у цей термін. Вважати за необхідне заповнення карти щомісячно, або при виникненні нових ускладнень вагітності. Методологічно – пропонуються розраховані ризики для кожного етіопатогенетичного виду ВГ та супутніх патологій, що найчастіше їх супроводжують, відображені у вигляді S-подібної моніторингової кривої. При підтвердженні тенденції до росту факторів, або підвищенні ступеня ризику призначається профілактичне лікування даного ускладнення згідно протоколів надання акушерсько-гінекологічної допомоги. У випадку, якщо не дивлячись на застосовані профілактичні заходи спостерігається подальше зростання ризиків, то до лікувальних заходів долучався повний лікувальний комплекс згідно „Клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги” сумісно з протефлазидом. Ми спробували визначити інтегральну ефективність запропонованої системи лікувально-профілактичних заходів. Можна констатувати, що подібна інтегральна оцінка являє собою площу між двома кривими та складає 31%. Висновки. Таким чином, використання запропонованої системи надання акушерської допомоги жінкам, які страждали або страждають вірусними гепатитами, дозволяє добитися зниження акушерських ускладнень на 31%. Література: 1. Майер К.-П. Гепатит и последствия гепатита: Пер. С нем. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. – 424 с. 2. Харченко Н.В., Порохницький В.І., Топольницький В.С. Вірусні гепатити – К.: Фенікс, 2002. – 296 с.