Medsocium.com

Катеренчук В.І. Українська медична стоматологічна академія (м. Полтава) Актуальність теми. Метаболічний синдром Х є однією з найбільш актуальних проблем медицини сьогодення. Поєднання у одного хворого чотирьох та більше факторів серцево-судинного ризику є прогностично вкрай несприятливим. Жирова дистрофія печінки на сьогодні не включена до складу метаболічного синдрому Х, однак, враховуючи роль печінки в метаболізмі речовин, зокрема вуглеводів та ліпідів, поширеність жирової дистрофії печінки при ожирінні та цукровому діабеті – дана патологія є обов’язковим супутником (складовою) метаболічного синдрому Х. Виходячи з цього адекватна терапія гепатотропними засобами та поліпшення роботи печінки мають справляти позитивний вплив на перебіг метаболічного синдрому Х. Мета роботи. Дослідити вплив застосування ессенціальних фосфоліпідів (Ліволін-форте) на перебіг основних складових метаболічного синдрому: дисліпідемії, цукрового діабету, гіпертензії. Характеристика хворих та методів обстеження. Ми обстежили 26 хворих на цукровий діабет типу 2 з клінікою метаболічного синдрому Х (цукровий діабет, ожиріння, дисліпідемія, артеріальна гіпертензія). Обстеження проводили на базі ендокринологічного відділення обласної лікарні. При УЗД печінки у всіх хворих діагностували ознаки жирової дистрофії печінки: гепатомегалію, крупнозернисту структуру, у 16 хворих були зміни жовчного міхура. У біохімічному дослідженні крові показники АЛТ та АСТ були на верхній межі норми або перевищували у межах 50%. ІМТ у всіх хворих був вищим за 25 кг/м2, середньому 28,8±1,02 25 кг/м2. Діабет у всіх хворих був суб- та компенсованим. У 17 хворих була прегіпертензія, у 9 – І стадія артеріальної гіпертензії (JNC-7). У всіх хворих підвищеними були показники загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності. Хворим призначали в комплексній терапії Ліволін-форте по 1 капсулі тричі на добу. В процесі дослідження, термін якого склав 6 тижнів, аналізували стан печінки, показники артеріального тиску, ліпідів крові, глікемії. Результати та їх обговорення. Застосування Ліволіну-форте сприятливо впливало на перебіг жирової дистрофії печінки. Гепатопротекторний ефект ессенціальних ліпідів проявлявся в зменшенні розмірів печінки: права доля з 17,5±0,54 до 14,6±0,36 см (р<0,05), лівої з 8,9±0,17 до 8,4±0,13 см (р<0,05). Змінювалася УЗД структура печінки – у 15 хворих через 6 тижнів прийому Ліволіну-форте вона характеризувалася як дрібнозерниста. Поліпшення морфологічних характеристик супроводжувалося тенденцією до зниження печінкових трансаміназ: АЛТ з 0,56±0,04 до 0,42±0,03 (р<0,05), АСТ – з 0,44±0,02 до 0,37±0,02 (р<0,05) . На фоні поліпшення функціонування печінки відзначалася позитивна динаміка у перебігові складових метаболічного синдрому Х., що можливо обумовлено сприятливим впливом нормалізації роботи цього органу. Додавання ессенціальних фосфоліпідів до терапії та поліпшення роботи печінки сприяло нормалізації ліпідного профілю крові – відбувалося зменшення загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності. Дана зміна може оцінюватися як закономірна, оскільки сприятливий вплив фосфоліпідів на роботу печінки полягає зокрема в поліпшенні утилізації ліпопротеїдів низької щільності, синтезу ліпопротеїдів високої щільності та зменшенні атерогенності крові. Компенсація діабету також ставала кращою, що проявлялося зниженням постпрандіальної глікемії та тенденцією до зниження глікемії натще. Більша виразність змін постпрандіальної глікемії може бути обумовлена зменшенням інсулінорезистентності внаслідок покращення роботи печінки та поліпшенням входження глюкози до печінки з подальшим включенням у метаболізм. У 9 хворих з прегіпертензією на фоні лікування артеріальний тиск знизився до рекомендованих величин без застосування антигіпертензивної терапії, у решти хворих зниження тиску до нормальних величин досягали монотерапією інгібіторами АПФ у мінімальних та середньо терапевтичних дозах. Висновки: Печінка є органом, який відіграє значну роль в патогенезі та клінічному перебігові метаболічного синдрому Х. Застосування ессенціальних фосфоліпідів справляє гепатопротекторний вплив і сприяє зменшенню основних проявів метаболічного синдрому Х.