Medsocium.com

Шаповал С.Д., Сазанов М.В. Запорізька медична академія післядипломної освіти Серед багатьох факторів, що зумовлюють розвиток гнійних захворювань м'яких тканин, велике значення має видова належність збудників, їх чутливість до антибіотиків та хіміотерапевтичних препаратів. Представляє інтерес динаміка виділення окремих збудників в часовому аспекті, їх чутливість до антибактеріальних препаратів, а також причин, які викликають ці зміни. Проведене бактеріологічне дослідження гнійних ран у репрезентативних груп хворих з тяжкими формами раньової інфекції за період 1998-2003р.р. Якісний склад мікробних збудників визначали стандартною методикою засіву раньового виділення на кров'яний агар. При вияві у добовій культурі мікробних асоціацій – проводили подальшу ідентифікацію усіх вирослих колоній з визначенням переважаючої флори. Визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків проводили експрес-методом, який запропонували М.В.Камаєв та В.П.Ващук (1975). Метод дозволяє отримувати відповідь через 4 години. Правдивість відповіді контролювали результати визначення чутливості за допомогою стандартизованих методик через 24-48 годин. Мікробний пейзаж раньового виділення у хворих за 2003р. був близьким до такого в 1998р., але різко відрізнявся по частоті висіваємості окремих збудників. Так, в 1998р. переважала висіваємість умовно-патогенної грамнегативної флори (54,8 %), серед якої палички сине-зеленого гною складали 31,2 %. Близько 30 % була висіваємість мікстфлори, спорадично спостерігались ентерококи та гриби. Аналіз проведеного мониторингу свідчить, що протягом останніх 5 років висіваємість грампозитивної флори стала переважаючою і в 2003р. складала 53,6 %. Серед останньої збільшилась кількість стрептококів – 19,2 %, а також ентерококів – 7,9 %. На тлі зменшення висіваємості грамнегативної флори (46,4 %), досить великий відсоток був паличок сине-зеленого гною – 25,6 % та протею – 12,4 %. Слід зазначити, що частота висіваємості останніх збільшується по мірі перебування хворих у стаціонарі. Висіваємість мікстфлори за спостерігаємий відрізок часу зменшилась з 29,8 до 20,7 %. Як і раніше переважала комбінація різних видів грампозитивної флори з грамнегативною. Але якщо в 1998р. висіваємість грибів спостерігалась в поодиноких випадках, то в 2003р. у складі мікробних асоціацій різновидність кандида була в 8,8 %. Важливо підкреслити, що в динаміці дослідження темпи росту полірезистентних штамів грампозитивної та грамнегативної флори майже зрівнялись. Особливо зросла кількість штамів метицилін-резцистентних стафілококів. Як свідчать наші дослідження відносно розвитку резистентності мікроорганізмів, то частота цього феномену та тлі антибіотикотерапії була такою: до напівсинтетичних пеніцілінів – 8,7 %, до цефалоспорінів І-ІУ покоління – відповідно 10,3; 10,4; 8,3; 3,7 %; фторхінолонів – 9,2 %, сучасних аміноглікозидів – 6,2 %, карбапенемів – 3,4. Таким чином, без постійного моніторингу дослідження гнійних ран у хворих з тяжкими формами раньової інфекції, проведення антибіотикотерапії може бути недоцільним або навіть шкідливим.