Medsocium.com

Дубинська Г.М.1, Шаповал В.Ф.2, Кузь Т.В.1, Байбарза І.І.2 Українська медична стоматологічна академія1, Обласна санітарно-епідеміологічна станція2, м. Полтава Вірусні гепати В і С ( ГВ і ГС ) – є однією із найактуальніших проблем медичної науки і охорони здоров’я. Медична і соціальна значимість цієї проблеми обумовлена широким розповсюдженням, високим рівнем захворюваності, множинністю шляхів парентерального механізму передачі збудника та несприятливими наслідками хвороби. Захворюваність на ГВ в Полтавській області останніми роками перевищує середньостатистичні показники по Україні, стосовно захворюваності на ГС статистичні дані в регіоні залишаються неуточненими. Останніми роками сформувалася значна група населення прихованих джерел інфекції ГВ і ГС, яка є найнебезпечнішою з епідеміологічної точки зору. З метою активного виявлення можливих прихованих джерел вірусів ГВ (HBV) і ГС (HCV), нами в період з 2001-2003 роки було обстежено 487,8 тисяч осіб. Активне обстеження на маркери ГВ і ГС проводилося серед різних верств населення: донорів станції переливання крові, вагітних, медичних працівників, осіб, що зверталися за допомогою в лікувально-профілактичні заклади м. Полтави і Полтавської області. Всього на HBs-антиген було обстежено 371,5 тисяч осіб, в тому числі: 82,1 тисяч донорів, 53,6 тисяч вагітних, 31,1 тисяч медпрацівників, 22,9 тисяч хворих із патологією гепатобіліарної системи, 44,8 тисяч хворих із іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, 71,9 тисяч хворих, що часто лікуються в стаціонарах, 16,8 тисяч пацієнтів венерологічного диспансеру, 7,4 тисяч наркоманів. На анти-HCV було обстежено 116,3 тисяч осіб, із них 82,1 тисяч донорів, 14,8 тисяч вагітних, 4,5 тисяч медпрацівників, 9,4 тисяч хворих із патологією гепатобіліарної системи, 4,5 тисяч хворих із іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, 23,4 тисячі хворих, що часто знаходяться на стаціонарному лікуванні, 661 пацієнтів венерологічного диспансеру, 467 наркоманів. Проведені обстеження показали, що найбільша кількість осіб інфікованих HBV і HCV виявляється серед наркоманів, хворих із патологією гепатобіліарної системи і таких, що часто лікуються, та пацієнтів венерологічного диспансеру. Так, HBs-антиген був виявлений у 8,9% наркоманів, у 3,1% хворих із патологією гепатобіліарної системи, у 2% хворих, що часто знаходяться на стаціонарному лікуванні, у 2% пацієнтів венерологічного диспансеру, у 1,6% вагітних, у 1,3% донорів, у 1% медпрацівників. Анти-HCV виявлені у 59,3% наркоманів, у 6,5% хворих, що часто знаходяться на стаціонарному лікуванні, у 4,8% пацієнтів венерологічного диспансеру, у 2,5% хворих із патологією гепатобіліарної системи, у 2,1% донорів, у 1,9% вагітних, у 1% медпрацівників. Аналіз маркерів ГВ по роках показав, що в регіоні відмічається зростання кількості інфікованих наркоманів ( показники 2003 року перевищили дані 2002-2001 років в 2-4 рази ) та пацієнтів венерологічного диспансеру ( в 2-1,5 рази відповідно ). Занепокоєння визиває високий процент інфікованості наркоманів НСV. Цей показник по роках стійко утримується на рівні 50-70%. Привертає увагу той факт, що в регіоні сформувалася значна група прихованих джерел HBV і HCV серед хворих із патологією гепатобіліарної системи й з іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту та хворих, що часто лікуються в стаціонарах, які є найнебезпечнішими з епідеміологічної точки зору. Таким чином проведені дослідження свідчать про значне поширення ГВ і ГС в Полтавській області. Ефективний вплив на епідемічний процес можливий лише за умови обстеження на маркери гепатитів різних верств населення, перш за все тих, хто звертається за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади, а також пацієнтів груп ризику