Medsocium.com

Гіленко І.О., Дем’янюк Д.Г., Ляховський В.І., Горлачов М.І., Крижановський О.А., Шкурупій О.А., Діхтенко Т.Г., Ходатенко Р.О. Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава Запровадження в клініку практику високоефективних антибактеріальних середників та засобів стимуляції і моделювання імунного захисту організму не зменшує гостроти клінічної проблеми сепсису. Сучасні наукові дослідження суттєво змінили погляди на вивчення сепсису. доведено, що на появу патогенних мікроорганізмів і їх токсинів організм сам продукує медіатори запалення – цитокініни. За останні 15 років спостерігали 82 хворих на хірургічний сепсис. Жінок було 50, а чоловіків – 32. У віці 21 – 50 років було 35 осіб. старше 60 років – 25 хворих. Причиною розвитку сепсису було гнійне запалення м’яких тканин. Зокрема запалення шкіри та підшкірної основи у – 53, молочної залози – у 5, підшлункової залози – у 15, поперекового м’яза – у 4 осіб. Клінічні ознаки сепсису з’явились через 12 – 18 днів з часу захворювання. Хворі скаржилися на загальну слабкість, неприємні відчуття та перебої в роботі серця, втрату апетиту, розлади сну. Їх періодично морозило. У 21 особи це траплялося 2 – 3 рази на добу, супроводжувалося підвищенням температури тіла до 39 – 400 С і закінчувалися проливними потами. Із-за вираженої згинальної контрактури стегна не змогли самостійно рухатися 3 хворих. У 17 склери були жовтушні. У 27 хворих діагностована двухстороння пневмонія, у 4 – явища абсцедування. При пальпації живота нижній край печінки виступав із правого підребір’я на 2 – 3 см у 28 хворих. Внаслідок інтоксикації рано з’являється анемія. Кількість еритроцитів 2,4 – 2,6 х 1012/л спостерігалося у 26 осіб, 2,2 – 2,3 х 1012/л – 19 госпіталізованих. Лейкопенія відмічена у 36 чоловік. Тканинні ферменти АлАТ, АсАТ перевищували нормальні показники у 32 хворих. У 19 осіб спостерігалися порушення видільної функції нирок – олігурія, підвищення рівня сечовини та креатиніну в сироватці крові. Про стан імунної системи судили по вираженості запальної реакції певного вогнища місцевого ураження, змінах в аналізах крові: загальній кількості лейкоцитів, відносній та абсолютній кількості лімфоцитів. У 27 осіб визначали кількість Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів, рівень імуноглобулінів А, М, G. При визначені глибини зрушень в імунній системі користувалися, головним чином, тестами І рівня (орієнтовними). відмічено зменшення абсолютної та відносної кількості Т- та В-лімфоцитів на 36 – 42 %, рівня Ig A, Ig M, Ig G в середньому 34 – 46 %. Лікування сепсису має бути багатофакторним. Важливо визначити характер мікрофлори та її чутливісь до антибіотиків. Мікрофлора з крові виділена у 37 осіб: кишечна паличка, золотистий стафілокок, стрептокок, протей. З середника запалення мікрофлора виділена у 53 хворих. вона дещо відрізнялася із виділеної з крові. Хворих оперували. Призначали антибіотики переважно карбопенеми – тієнам по 500 мг внутрішньовенно 3 рази на добу, меронем 1000 мг 1 раз на добу внутрішньовенно, або фторхінолони – ципрофлоксацин, офлоксацин, цефалоспорини ІІІ – ІV покоління. Крім випадків використання карбопенемів введення зазначених антибіотиків поєднували з веденням метрагілу. Корекція імунного стану вимагає ретельного стану ретельного обгрунтування. Померли 5 (4,! %) хворих. Прийшли до висновків: 1) причиною розвитку послужили гнійно-запальні захворювання м’яких тканин; 2) сепсис викликає розвиток поліорганної недостатності, глибокі зрушення в імунній системі; 3) лікування сепсису повинне бути багатоплановим, здійснюватися в спеціалізованих відділеннях. Головне в цьому – швидке усунення сеоредини інфекції та успішна антибактеріальна терапія.