Динаміка креатинфосфокіназної активності у хворих з абдомінальним сепсисом

Сидорчук Р.І.1, Фомін П.Д.2, Кулачек Ф.Г.1, Сидорчук Л.П. Буковинська державна медична академія1, Національний медичний університет ім. О.О. богомольця Вступ/мета: Лікування абдомінального сепсису до цього часу залишається однією з центральних проблем екстренної хірургії. Багато ланцюгів патогенезу абдомінального сепсису прямо залежать від стану регуляторних систем організму. Загальновідомо, що основною причиною термінальних станів та летальності при абдомінальному сепсисі (АС) зазвичай є розвиток синдрому поліорганної дисфункції (СПД), яка розвивається незважаючи навіть на активну хірургічну санацію первинного вогнища та адекватну корекцію гемодинамічних та респіраторних порушень. Таким чином, актуальним є подальше вивчення месенджерно-регуляторних та ферментних порушень у хворих з різними формами абдомінального сепсису. Метою роботи було вивчення післяопераційної динаміки креатинфосфокінази для вивчення патогенетичного значення їх змін при різних формах АС. Матеріал/методи: Усього було обстежено 82 хворих. Основну групу пацієнтів, що обстежувалися, склали 52 хворих з різною абдомінальною патологією та АС/синдрому системної запальної відповіді організму (ССЗВО) віком від 17 до 70 років (40,913,08 років). З них було 11 хворих з 2-ма симптомами ССЗВО – ССЗВО-2 (21,15%), 23 – 3-ма сиптомами ССЗВО – ССЗВО-3 (44,23%) та 18 – з вираженим АС (34,62%). Контрольну групу складали 30 пацієнтів обох статей віком від 18 до 72 років (49,572,31 років), яким проводилися планові оперативні втручання з приводу гриж та варикозного розширення підшкірних вен нижніх кінцівок. Всі обстеження у хворих контрольної групи проводилися натщесерце за одну добу до операції, а також на 1, 3, 5, 7 доби після оперативного лікування. Активність креатинфосфокінази (КФК) [КФ 2.7.3.2] вивчали за допомогою автоаналізатора "Ultra" та наборів реактивів фірми "KONE®" (Фінляндія) на базі Чернівецького обласного діагностичного центру. Результати: У хворих контрольної групи активність КФК в 1 добу після операції зросла в 2.4 рази (P<0.01), на 3 добу вірогідно підвищений рівень КФК зберігався і тільки з 5 доби післяопераційного періоду починалося зниження активності цього ферменту, досягаючи передопераційних показників на 7 добу спостережень. По відношенню до передопераційних даних контрольної групи у всіх хворих на АС/ССЗВО спостерігалося значне підвищення активності КФК. Так, при ССЗВО-2 спостерігалося вірогідне підвищення активності ферменту в 6 разів на 5 добу (P<0,05) і в 5,6 рази на 7 добу після операції (P<0,01); при ССЗВО-3 рівень КФК зростав в 3,6-2,4-3,0 рази на 1 (P<0.01), 3 (P<0,01) та 5 (P<0,05) післяопераційні доби, відповідно; при вираженому АС активність КФК підвищувалася в 1 добу після операції на 284% (P<0,01), а на 3 добу - на 169% (P<0,05). Висновок: Отримані дані свідчать про порушення месенджерно-регуляторних та ферментних систем організму, що відбуваються при АС. Відсутність, в той же час чіткого взаємозв’язку між ступенем вираженості сепсису та означеними змінами ставить під сумнів спроби їх медикаментозної корекції.

Последние комментарии