Medsocium.com

Живиця Д.Г. Запорізька медична академія післядипломної освіти Серед Європейських держав і країн СНД в Україні відзначається найбільший рівень поширеності ВІЛ-інфекції серед дорослого населення (15–49 років) – 1 %, а також найбільші темпи розповсюдження цієї інфекції. Основою лікування ВІЛ-інфекції, особливо на стадії СНІДу, є антиретровірусна терапія. На сучасному етапі антиретровірусна терапія проводиться шляхом комбінації як мінімум трьох препаратів відразу, що одержало позначення як високоактивна антиретровірусна терапія (ВААРТ). За даними закордонних досліджень правильно проведена терапія дозволяє значно поліпшити якість життя пацієнтів, нормалізувати якісні і кількісні показники імунітету на фоні пригнічення вірусної реплікації і збільшити виживання хворих на стадії СНІДу. Метою нашого дослідження була оцінка динаміки імунологічних показників у ВІЛ-інфікованих пацієнтів на фоні високоактивної антиретровірусної терапії в перші 48 тижнів лікування. Під спостереженням знаходилося 50 хворих на ВІЛ-інфекцію пацієнтів, які перебували на обліку в Запорізькому обласному центрі профілактики і боротьби з ВІЛ/СНІД, і які раніше не отримували антиретровірусної терапії. Середній вік хворих склав 32 роки (від 23 до 45). Жінок було 24, чоловіків – 26. Серед обстежених хворих у 12 пацієнтів діагностована ІІ клінічна стадія ВІЛ-інфекції, у 26 - ІІІ клінічна стадія, у 12 - ІV клінічна стадія (відповідно до класифікації ВООЗ, 2006). Середній строк перебування на диспансерному обліку з момента виявлення ВІЛ-інфекції склав 5 років (від 1 до 9 років). При цьому у 8 хворих ВІЛ-інфекція була виявлена вже на стадії СНІДу. Серед 12 хворих з ІV клінічною стадією у 8 основними СНІД-індикаторними захворюваннями були позалегеневі форми туберкульозу (туберкульозний плеврит, туберкульоз лімфатичних вузлів, міліарний туберкульоз), у 3 – пневмоцистоз, у 1 – токсоплазмений енцефалит. Основним супутнім захворюванням був хронічний гепатит С, який виявлено у 78% пацієнтів. Всі хворі отримували одну з трьох схем ВААРТ першого ряду відповідно до рекомендацій ВООЗ: Комбівір + Іфавіренц (30 пацієнтів), Комбівір + Невірапін (9 пацієнтів), Комбівір + Нелфінавір (11 пацієнтів). Обсяг імунологічного обстеження включав визначення рівня Т-лімфоцитів (CD3+), Т-хелперів (CD4+), Т-кілерів (CD8+), імуно-регуляторного індексу (CD4+/ CD8+) за допомогою моноклональних антитіл виробництва ”Becton Dickinson” на проточному цитофлуориметрі FACSCalibur (Becton Dickinson, США). Обстеження проводили перед призначенням ВААРТ, а також через 12, 24, 36 та 48 тижнів на фоні лікування. До початку лікування у хворих відмічено значне зниження показників абсолютної і відносної кількості CD4-лімфоцитів, а також імунорегуляторного індексу. При вивченні динаміки рівня Т-хелперів у хворих, які отримували різні схеми ВААРТ, значимих відмінностей виявлено не було. Також не виявлено впливу статі і віку на імунологічну ефективність ВААРТ. Вже через 12 тижнів після початку лікування відмічалося значиме (p<0,01) підвищення абсолютної кількості CD4-лімфоцитів (+78 клітин/мкл), відносної кількості CD4-лімфоцитів (+7%) та імунорегуляторного індексу (у 1,7 рази). В подальшому, на 24-36 тижні лікування, мало місце зниження цих трьох імунологічних показників, однак вони залишалися значно вищими ніж до початку лікування. Показники абсолютної і відносної кількості Т-лімфоцитів на протязі 36 тижнів лікування значимо не відрізнялися. Рівень CD8-лімфоцитів, як абсолютної, так і відносної кількості, на протязі 48 тижнів лікування мав тенденцію до зниження. Через 48 тижнів лікування у хворих відмічено значиме підвищення загальної кількості Т-лімфоцитів на 20%, головним чином за рахунок двократного підвищення абсолютної кількості Т-хелперів (відносна кількість підвищилася у 1,6 рази). Імунорегуляторний індекс на протязі всього строку спостереження мав позитивний приріст і його підвищення через 48 тижнів лікування склало у 1,8 рази. Нами виявлена залежність динаміки кількості Т-хелперів від початкового їх рівня у обстежених хворих. У пацієнтів з початковим рівнем CD4-лімфоцитів менше 100 кл/мкл (середній показник 45 (31-59)) за 48 тижнів лікування приріст склав +200 кл/мкл (середній показник 245 (182-309)). При більш високому початковому рівні CD4-лімфоцитів (> 100 кл/мкл) приріст кількості Т-хелперів склав +160 кл/мкл (початковий – 220 (186-254), через 48 тижнів – 380 (295-466)).