Medsocium.com

Фомін П.Д.1, Сидорчук Р.І.2, Сидорчук Л.П.2 Національний медичний університет ім. О.О. богомольця1, 2Буковинська державна медична академія2 Лікування абдомінального сепсису до цього часу залишається однією з центральних проблем екстренної хірургії. Багато ланцюгів патогенезу абдомінального сепсису прямо залежать від стану регуляторних систем організму. Загальновідомо, що основною причиною термінальних станів та летальності при абдомінальному сепсисі (АС) зазвичай є розвиток синдрому поліорганної дисфункції (СПД), яка розвивається незважаючи навіть на активну хірургічну санацію первинного вогнища та адекватну корекцію гемодинамічних та респіраторних порушень. Таким чином, актуальним є подальше вивчення месенджерно-регуляторних та ферментних порушень у хворих з різними формами абдомінального сепсису. Метою роботи було вивчення післяопераційної динаміки креатинфосфокінази для вивчення патогенетичного значення їх змін при різних формах АС. Всього було обстежено 82 хворих. Основну групу пацієнтів, що обстежувалися, склали 52 хворих з різною абдомінальною патологією та АС/синдрому системної запальної відповіді організму (ССЗВО) віком від 17 до 70 років (40,913,08 років). З них було 11 хворих з 2-ма симптомами ССЗВО – ССЗВО-2 (21,15%), 23 – 3-ма сиптомами ССЗВО – ССЗВО-3 (44,23%) та 18 – з вираженим АС (34,62%). Контрольну групу складали 30 пацієнтів обох статей віком від 18 до 72 років (49,572,31 років), яким проводилися планові оперативні втручання з приводу гриж та варикозного розширення підшкірних вен нижніх кінцівок. Всі обстеження у хворих контрольної групи проводилися натщесерце за одну добу до операції, а також на 1, 3, 5, 7 доби після оперативного лікування. Активність креатинфосфокінази (КФК) [КФ 2.7.3.2] вивчали за допомогою автоаналізатора "Ultra" та наборів реактивів фірми "KONE®" (Фінляндія) на базі Чернівецького обласного діагностичного центру. У хворих контрольної групи активність КФК в 1 добу після операції зросла в 2.4 рази (P<0.01), на 3 добу вірогідно підвищений рівень КФК зберігався і тільки з 5 доби післяопераційного періоду починалося зниження активності цього ферменту, досягаючи передопераційних показників на 7 добу спостережень. По відношенню до передопераційних даних контрольної групи у всіх хворих на АС/ССЗВО спостерігалося значне підвищення активності КФК. Так, при ССЗВО-2 спостерігалося вірогідне підвищення активності ферменту в 6 разів на 5 добу (P<0,05) і в 5,6 рази на 7 добу після операції (P<0,01); при ССЗВО-3 рівень КФК зростав в 3,6-2,4-3,0 рази на 1 (P<0.01), 3 (P<0,01) та 5 (P<0,05) післяопераційні доби, відповідно; при вираженому АС активність КФК підвищувалася в 1 добу після операції на 284% (P<0,01), а на 3 добу - на 169% (P<0,05). Отримані дані свідчать про порушення месенджерно-регуляторних та ферментних систем організму, що відбуваються при АС. Відсутність, в той же час чіткого взаємозв’язку між ступенем вираженості сепсису та означеними змінами ставить під сумнів спроби їх медикаментозної корекції.