Medsocium.com

Мірошниченко В.П., Живиця Д.Г., Живиця Л.В., Шуляк В.І., Пономаренко Г.Ф. Запорізька медична академія післядипломної освіти Вірусні гепатити (ВГ) є однією з найважливіших проблем охорони здоров’я в усьому світі. Це обумовлено постійним збільшенням їх кількості, поліетіологічністю, переходом у хронічну форму з наступним розвитком цирозу печінки, гепатоцелюлярної карциноми, що додає їм особливу й медичну й соціальну значимість При хронічному гепатиті закономірно спостерігаються порушення кровообігу печінки, початкові прояви якого мають місце вже на етапі гострої інфекції. Після гострого ушкодження печінкової тканини процес звичайно, обмежується минущим фіброзом, надлишок сполучної тканини швидко розсмоктується й відновлюється нормальна структура органа. При перманентному ушкодженні, що має місце при хронічних вірусних гепатитах, виникає посилення процесів фіброзування, що ведуть до необоротного порушення структури й функції печінки, із формуванням портальної гіпертензії. Метою нашого дослідження було вивчення порушень печінкового кровообігу за даними реогепатографії в динаміці розвитку гострих вірусних гепатитів. Під спостереженням знаходилося 80 хворих на гострі вірусні гепатити (ВГ А – 41, ВГ В – у 39). Реогепатографічне дослідження проводилося на реографі Р 4-02 із використанням комп’ютерної системи REO-5, з автоматичним розрахунком 14 реографічних показників (амплітуда систолічної хвилі, амплітуда діастолічної хвилі, реографічний індекс, тривалість розповсюдження РГ хвилі, тривалість зростаючої частини реохвилі, тривалість швидкого наповнення, повільного наповнення, загального наповнення, тривалість систолічної та діастоличної хвилі, спадаючої частини РГ, відношення зростаючої частини до тривалості реохвилі, амплітудно-частотний показник, рівень інцізури, діастолічний індекс, максимальна. швидкість швидкого кровонаповнення, середня швидкість повільного кровонаповнення). Обстеження проводили при надходженні хворих до стаціонару (в розпал хвороби) і при виписці пацієнтів (в період реконвалесценції) У хворих на гострий вірусний гепатит в розпал хвороби, незалежно від етіології і тяжкості гепатиту, мало місце зниження показників інтенсивності кровообігу печінки (амплітуди систолічної хвилі, реографічного індексу, амплітудно-частотного показника), зменшення показників тривалості і швидкості швидкого і повільного кровонаповнення, скорочення систолічної хвилі, а також підвищення діастолічного індексу. Ці дані свідчать про зменшення артеріального припливу крові до печінки, на фоні підвищення портального кровообігу. Порушення гемодинаміки, в першу чергу, зв’язані з ушкодженням печінкової паренхіми, а також активацією замісних фібротичних процесів з продукцією компонентів позаклітинного матриксу. При порівнянні реогепатографічних показників у хворих на гострі вірусні гепатити в розпал хвороби і в період реконвалесценції, значимих відмінностей по більшості показників виявлено не було. Лише тривалість систолічної хвилі була значно більше на стадії реконвалесценції. В той же час при порівнянні з контрольною групою в період реконвалесценції значимо відрізнялися набагато менше показників, ніж в розпал гепатиту (амплітуда систолічної хвилі, реографічний індекс, тривалість зростаючої частини реохвилі, амплітудно-частотний показник, максимальна. швидкість швидкого кровонаповнення, середня швидкість повільного кровонаповнення). Отримані дані свідчать про підвищення на етапі реконвалесценції вірусного гепатиту артеріального кровопостачання печінки, але повної нормалізації печінкового кровообігу не відбувається. Це відповідає загальновідомим даним про те, що морфологічне відновлення печінки після вірусного ушкодження і розсмоктування надлишку сполучної тканини з відновленням нормальної структури органу відбувається через 6-12 місяців після перенесеного захворювання.