Досвід роботи гепатологічного центру у Дніпропетровську

Суременко М.С1., Л. В. Тимофеєва 2, Шевченко О.П. 1, Чорна Н.О. 1, Чухалова І.В. Дніпропетровська державна медична академія1, Дніпропетровська міська клінічна лікарня №21 ім. Е.Г. Попкової Гепатологічний центр засновано у 2002 році на базі гепатитного відділення міської інфекційної лікарні м. Дніпропетровська. Далі інфекційна лікарня була реорганізована у клінічну лікарню з інфекційними відділеннями. За 3 роки існування центру у ньому проліковано 2312 хворих, померло –5 (0,2%). Проведено хворими 38742 ліжко-днів. Середній ліжко-день склав – 17,2 дні. Оберт ліжка – 18,6; робота ліжка у середньому 322,9 дні на рік. Відділення має певний авторитет і практичний досвід за час свого існування. Структуру захворюваності за період 3-х років видно з таблиці. Структура захворюваності у гепатологічному центрі за 2002 – 2004 рр.:

 

 
Нозологія
2002
2003
2004
Кількість хворих
% від загальної кількості
Кіль-кість хворих
% від загальної кількості
Кіль-кість хворих
% від загальної кількості
Вірусний гепатит А
32
4,8
50
6,9
30
3,9
Вірусний гепатит В
58
8,7
53
7,31
39
5,1
Вірусний гепатит С
36
5,4
35
4,83
5
0,6
Вірусний гепатит В+С
1
0,1
6
0,83
5
0,6
Вірусний гепатит не веріфікований
4
0,6
5
0,69
7
0,9
ВСЬОГО:
131
19,6
149
20,56
86
11,3
Хронічний гепатит В
21
3,1
31
4,28
34
4,5
Хронічний гепатит С
73
11,0
68
9,38
132
17,3
Хронічний гепатит В+С
15
2,3
18
2,49
29
3,8
Хронічний гепатит В+D
-
-
2
0,28
1
0,13
Хронічний гепатит В+С+D
-
-
1
0,14
-
-
Хронічний гепатит з наслідком у цироз
4
0,6
8
1,1
32
4,2
Хронічний гепатит (ХГ)
32
4,8
51
7,0
39
5,1
ВСЬОГО:
145
20,8
179
20,56
267
34,9
Носійство HbsAg
63
9,4
66
9,1
36
4,7
Транзиторне носійство HbsAg
27
4,0
38
5,3
24
3,2
Синдром Жильбера
15
2,3
17
2,4
17
1,2
Токсичний гепатит
20
3,0
8
1,1
10
1,3
Хронічний холецисто-панкреатит
189
28,2
201
27,7
248
32,4
Механічна жовтяниця
16
2,4
12
1,7
25
3,3
ДЖВШ
18
2,7
8
1,1
24
3,2
Носійство HCV
-
-
-
-
1
0,1
Інші, у тому числі цирози
44
6,6
46
6,3
26
3,4
ВСЬОГО:
668
100
725
100
764
100
ХГ хворіють переважно лиця працездатного та репродуктивного віку (68%) і кількість їх згодом зростає. Пояснюється цей факт, можливо, тим що на цей вік падає високий рівень шкідливих звичок у хворих (алкоголізм, наркоманія), чим на інші вікові групи. Відмічався більш високий рівень захворюваності на ХГС жінок ніж чоловіків, що, можливо, пов’язане з більш широким рівнем обстеження жінок (вагітність, групи ризику, донорство, операції). При ХГ частіше реєструвалися такі симптоми, як гепатомегалія – 27,4%, малі печінкові ознаки – 23,1%, спленомегалія – 15,8%, зуд шкіри – 12,9%. Рідше спостерігались лихоманка, диспептичні розлади, болі різноманітної локалізації. Але ж не останню роль у діагностиці ХГ відіграють лабораторні та допоміжні методи діагностики. Хворим проводились біохімічні дослідження крові на печінковий комплекс – АЛТ, фракції білірубіну, білкові фракції, коагулограма, холестерин, в-липопротеиди; серологічне дослідження крові на маркери до вірусних гепатитів методом ІФА та ПЛР, УЗД гепатобіліарної зони, ФЕГДС, РХПГ, та ін. Лікування пацієнтів з ХГ проводилось комплексно з використанням за показанням противірусної терапії інтроном А в поєднанні з ребетолом, лафероном, циклофероном. Також застосовувались інгібітори протеаз, гепатопротектори, спазмолітики, інфузійна терапія.

Последние комментарии