Ефективність застосування Глутаргіну у хворих на псоріатичний артрит

Олійник О.І. Івано-Франківський державний медичний університет Мета роботи: вивчити структурно-функціональний стан печінки у хворих на псоріатичний артрит (ПА) та його зміни під впливом глутаргіну. Методи: клінічні, інструментальні (ультразвукове дослідження печінки), біохімічні (АЛТ, АСТ, ГГТ, лужна фосфатаза, загальний холестерин). Результати: обстежено 60 хворих з достовірним діагнозом псоріатичний артрит. Серед обстежених переважали чоловіки – 45 пацієнтів. Вік хворих коливався від 30 до 72 років. Тривалість хвороби коливалась від 2 до 12 років і в середньому склала 4,8±0,9 роки. Серед обстежених 30 хворих отримували стандартне для ПА лікування (НПЗП, глюкокортикоїди, фізіотерапія); 30 хворих отримували хворобомодифікуючу терапію цитостатичним препаратом метотрексат у дозі 7,5-10 мг/тиждень протягом 2-18 місяців, в середньому 8,4±0,7 місяці ( з них 15 хворих на фоні базисного лікування метотрексатом отримували гепатопротекторний препарат глутаргін в дозі 2,0 г в 150 мл ізотонічного розчину натрію хлориду довенно 1 раз на день на протязі 5 днів з поступовим переходом на 3 таблетки 3 рази на день на протязі 2 місяців). При ультразвуковому обстеженні органів черевної порожнини в 45 (67,8%) випадків було виявлено патологію гепатобіліарної системи у вигляді дифузного фіброзу, жовчнокам’яної хвороби, стеатогепатиту. Вираженість скарг на важкість в правому підребір’ї, відрижку, печію, гіркоту в роті і лабораторні відхилення від норми, як правило, відповідали важкості перебігу ПА. У хворих на ПА, які приймали стандартну терапію, спостерігалось незначне підвищення показників активності АЛТ, АСТ. Рівень ГГТ та ЛФ утримувався в межах норми. Загальний холестерин був значно підвищений, що характерно для псоріазу. УЗД ознаки обмежувались незначною гепатомегалією у 14 хворих, ознаками дифузної жирової інфільтрації І-ІІ ст.-9 хворих. У хворих 2 групи спостерігались виражені зміни в показниках активності АСТ і АЛТ, незначні зміни активності ЛФ та ГГТ. Та після проведеного лікування глутаргіном у більшості хворих на ПА відмічалась позитивна динаміка клінічних проявів захворювання, зменшився больовий синдром, вираженість диспепсичного і астено-вегетативного синдромів, та відповідно цьому покращилась картина УЗД, визначена позитивна динаміка з боку біохімічних показників (знизилась активність АСТ, АЛТ, ГГТ, ЛФ, знизився рівень холестерину). Отримані дані вказують на задовільну гепатопротекторну дію глутаргіну у обстежених пацієнтів. Слід відзначити, що у деяких пацієнтів, які приймали глутаргін, спостерігалось вагоме зменшення явищ псоріатичних висипань, покращення загального самопочуття, збільшення працездатності. Висновки: результати проведеного дослідження дозволяють обґрунтувати доцільність гепатопротекторної терапії у хворих на псоріатичний артрит. Позитивний вплив глутаргіну на клініку власне псоріазу вказує на необхідність проведення подальших досліджень ролі цього препарату у лікуванні шкірної форми псоріазу.

Последние комментарии