Medsocium.com

Онищенко Т.Є., Колтунік О.Л. Запорізький державний медичний університет1, Запорізький центр профілактики та боротьби зі СНІД Перебіг ВІЛ-інфекції характеризується повільним, прогресуючим руйнуванням імунної системи людини. На певному етапі організм ВІЛ – інфікованого стає вразливим до будь-якої інфекції. Особливо це стосується осіб які споживають сурогати опію внутрішньовенно, бо систематична травматизація судин спричиняє запальні процеси з приєднання вторинної інфекції, її генералізації, розвитку сепсису. Мета роботи – вивчити етіологічну структуру, особливості перебігу сепсису у ВІЛ-інфікованих. Проведено клінічний аналіз медичних карт 58 померлих ВІЛ-інфікованих, які перебували на диспансерному обліку в ЗЦ ПБ СНІД з діагнозом “Сепсис ”. Частка померлих від сепсису, у загальній структурі, склала – 34.1 %. У групі обстежених, переважали чоловіки – 77.6 %. Частка осіб, яка споживала сурогати опію, склала 94.8 %. Середній вік хворих склав 26+5-3 років. Умовою розвитку сепсису для більшості ВІЛ-інфікованих стало хронічне інфікування, а саме - вживання сурогатів опію внутрішньовенно, на яке вказали 94.8 % хворих. Термін вживання сурогатів опію склав від 5 до 7 років, а в деяких випадках до 11 – 13 років. Бактеріологічне підтвердження діагнозу мали 26 ВІЛ- інфікованих (44.8 %). В етіологічній структурі сепсису домінували стафілококи ( S. aureus – 20, S. Epidermidis -4), що склало 92.3 %, від загальної кількості виявлених збудників. Інші збудники - S. pyogenes, P. Aeruginosa були виділені у 2 випадках. У 13 хворих (22.4 %) діагностована мікст- інфекція: сепсис викликаний S. аureus та туберкульоз. Туберкульозна інфекція перебігала у вигляді позалегеневих форм, а саме – туберкульозу бронхів і трахеї, туберкульозу внутрішньогрудних та периферичних лімфатичних вузлів, туберкульозу очеревини та брижових лімфатичних вузлів, туберкульозного менінгіту та плевриту. Майже у всіх хворих (96.6 %) перебіг захворювання супроводжувався формуванням септікопіемічних вогнищ з ураженням: дихальної системи у 30 %, нервової системи у 16 %, серцево-судинної системи у 26.8 %, шкіри у 7.1 %, нирок у 3.6 %, дихальної і серцево-судинної у 7.1 %, дихальної і нервової систем 5.6 %, дихальної системи і шкіри – 1.2 %. Характер і глибина змін з боку імунної системи у хворих відповідали клінічним проявам захворювання і мали необоротний характер. Таким чином, летальність від сепсису серед ВІЛ-інфікованих, склала 34.1 %.Бактеріологічне підтвердження діагнозу мали 44.8 % хворих, в етіологічній структурі переважали стафілококи, майже у чверті хворих відзначалась мікст-інфекція – стафілококової та туберкульозної етіології.