Фібринолітичнй потенціал плазми хворих з медикаментозними ураженнями печінки

Шоріков Є.І., Кендзерська Т.Б.
Буковинський державний медичний університет

Мета: Ураження печінки, як вірусні так і медикаментозні, часто супроводжуються порушеннями гемостазу у вигляді тромбоутворення або геморагій: розвивається внутрішньосудинне мікрозгортання крові, яке виникає в результаті складного порушення рівноваги між згортаючою та протизгортаючою системами крові, їх активаторами та інгібіторами. Має значення активність фібринолітичної системи крові. Отже визначення показників фібринолітичної активності плазми є необхідним для встановлення ступеня зміни відповідної ланки гемостазу у даної групи хворих.

Методи дослідження: Дослідження фібринолітичної активності плазми проводились у 46 хворих на медикаментозний гепатит, який виник на фоні туберкульозного ураження легень. Контрольну групу склали 21 практично здорова особа. Порівняльну групу склали 16 осіб з туберкульозним ураженням легень. Стан сумарної фібринолітичної активності (СФА), ферментативного (ФФА), неферментативного фібринолізу (НФА) плазми крові визначали за допомогою наборів реактивів фірми “Simko Ltd” (Україна). Принцип методу оцінки стану фібринолітичної системи полягає в тому, що при інкубації азофібрину зі стандартною кількістю плазміногену в присутності активаторів фібринолізу, які містяться в плазмі крові, утворюється плазмін, активність якого оцінюється за ступенем забарвлення розчину в лужному середовищі, внаслідок лізису азофібрину, в присутності - амінокапронової кислоти (неферментативний фібриноліз) або без неї (сумарна фібринолітична активність). Різниця між ними відповідає інтенсивності ферментативного фібринолізу. Статистична обробка результатів дослідження здійснювалася з використанням однофакторного дисперсійного аналізу з визначенням точного критерію Фішера та критерію вірогідності Ст’юдента з поправкою Бонферроні (для множинних груп).

Результати власних досліджень: Як у хворих з туберкульозним ураженням легень так і у хворих на токсичний гепатит спостерігалось суттєве зниження показнику СФА - 0,99±0,11 Е440/млхгод, відповідно – 0,82±0,09 Е440/млхгод у порівнянні з показниками у практично здорових осіб (р<0,05). Відмінності між цими показниками у цих двох групах були несуттєвими (p<0,05), та все ж помітною є тенденція до переважного зниження цих показників у хворих з супутнім токсичним ураженням печінки.

По суті такими ж були зміни і показника НФА – він був у 1,78 рази зниженим у хворих на туберкульоз легень у порівнянні з показником у практично здорових осіб (р<0,05) та в 2,08 рази меншим у хворих на токсичний гепатит (р<0,05), що свідчить про незначну тенденцію до більш вираженого зниження неферментативної фібринолітичної активності у хворих із супутнім ураженням печінки (р>0,05).

Аналогічна картина спостерігається і при аналізі показника ФФА: суттєве його зменшення у хворих на туберкульоз легенів та у хворих з токсичними ураженнями печінки на фоні туберкульозу легенів відповідно у 1,32 рази (р<0,05) та 1,46 рази (р<0,05).

Висновки: Таким чином стан фібринолітичної активності плазми у хворих на медикаментозне ураження печінки гепатит характеризується зниженням фібринолітичного потенціалу плазми, що можливо пояснюється високою антипротеазною активністю, що обумовлена вмістом &-2-макроглобуліну, &-1-інгібітором протеїназ, які утворюються з макрофагів у зоні запалення. Зниженням фібринолітичного потенціалу можна пояснити явища мікротромбування у системі печінкової мікроциркуляції. Зниження фібринолітичної активності плазми може призвести до збільшення в’язкості пристінкового шару плазми у мілких капілярах печінки і призводити до підвищення гіперв’язкості за рахунок плазмового компоненту.