Medsocium.com

Хоронжевський О.М. Рівненський державний гуманітарний університет Вірусні гепатити В і С являються професійними хворобами медичних працівників. Причинами виникнення професійних захворювань, здебільшого, є порушення культури праці, недотримання правил техніки безпеки на робочому місці, створення аварійних ситуацій, не використання засобів індивідуального захисту, неуважність та ін. В десятій доповіді об’єднаного комітету МОТ/ВООЗ з професійної гігієни „Епідеміологія пов’язаних з працею хвороб і нещасних випадків” (Женева, 1991) відмічається, що професійна травма серед різних професій є серйозною національною проблемою для багатьох країн. Є багато причин виникнення нещасних випадків. Однак причинні і сукупні фактори завжди включають як людські фактори, так і фактори оточуючого середовища на підприємстві і є компонентами багатофакторної системи, в середині якої слід шукати вирішальні фактори виникнення нещасних випадків на виробництві. Фактори оточуючого середовища включають різні фізичні фактори виробництва, а також соціальну сферу, наприклад, систему управління. В багатьох випадках в основі нещасних випадків лежить недосконалий процес управління на виробництві. Однак велику роль відіграють і антропогенні (людські) фактори. Більшість випадків людської діяльності потребує активного уникнення помилок, які можуть призвести до нещасних випадків. Працююча людина зобов’язана розрізняти і усвідомлювати небезпеку, визначати хід дій, швидко реагувати на ситуацію ризику, щоб уникнути нещасного випадку. Нещасний випадок може виникнути, якщо не було видимих ознак загрози, якщо ситуація не була розпізнана, або усвідомлена, як небезпечна, або людина безвідповідально віднеслась до своїх дій, не знала як діяти в даній ситуації. Тому проблеми безпечної поведінки на виробництві повинні бути включені у вигляді спеціального курсу в систему підготовки спеціалістів, у виробничі інструкції, навчальні посібники і т.д. [6]. З приводу цього доцільно поставити запитання: „Коли починати вчити людину безпечній поведінці на роботі: при прийомі на роботу, при отриманні професійної освіти, чи ще за шкільною партою?”. На наш погляд, саме серед учнів основної школи в процесі трудового навчання в їх свідомості необхідно формувати потребу суворо виконувати правила техніки безпеки праці на будь-якому робочому місці, бути дисциплінованими, охайними, чесними при виконанні виробничих процесів та ін. Безпосередня участь школярів в організації трудової діяльності на уроках трудового навчання дає змогу значно підвищити рівень і глибину знань, а практична робота учнів на заняттях з праці відкриває широкі можливості для їхньої гігієнічної підготовки, активно сприяє формуванню через освіту здорового способу життя, а також трудового, морального, естетичного, санітарно-гігієнічного та інших складників багатогранного процесу національного виховання. Талановитий педагог і вчений В.О.Сухомлинський вважав трудове навчання практичною підготовкою молодого покоління до участі в суспільному виробництві й водночас важливим елементом морального, інтелектуального та естетичного виховання [3]. Про вміння працювати В.О.Сухомлинський сказав наступне: „Єдність праці і емоційно-естетичного виховання досягається тим, що людина, пізнаючи світ працею, створює красу, стверджуючи цим в собі почуття краси праці, творчості, пізнання. Створення краси праці – це ціла область виховання, яка відноситься, нажаль, до педагогічної цілини” [5]. На наш погляд, одна із граней „створення краси праці” – це навчання безпечної праці, яка не принесе шкоди для свого здоров’я і здоров’я інших людей і саме це ми обрали предметом нашого дослідження. Далі В.О.Сухомлинський відмічає, що багаторічний досвід виховної роботи переконав нас в тому, що підлітків, юнаків і дівчат уже пізно вчити (і дуже важко перевчати). Їм буде зрозуміла суспільна необхідність цих і аналогічних вчинків, але вони не будуть так поводитись, якщо в дитинстві і ранньому отроцтві у них не були сформовані глибокі моральні звички, якщо думка, яка спонукає до моральної поведінки, не була ними пережита і не залишила слід в їх душі. Моральні звички, які відображають відношення наших підлітків, юнаків і дівчат до речей і через речі до людей в роки старшого дитинства і ранньої юності лише закріплюються. Це дуже важлива умова успішного морального виховання. Вирішення більш складних завдань морального виховання в підлітковому та юнацькому віці (формування переконань про життєвий ідеал, усвідомлення найважливіших істин наукового світогляду тощо.) стає можливим завдяки тому, що в дитинстві і ранньому отроцтві були сформовані більш елементарні звички моральної культури. Уже в процесі формування моральних звичок, які відображають відношення до речей і через речі до людей, у дітей складаються перші уявлення про добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправедливість, обов’язок, щастя, гідність. Більш вищою сходинкою цього процесу є спонукання до вчинків, які заключають в собі безпосереднє відношення до людей, до самого себе, до суспільних інтересів. Мета цих вчинків – пробуджувати переживання думки, що свої вчинки мені потрібно узгоджувати з інтересами оточуючих людей. Вчинки, які вчать жити серед людей – це говорячи образно, фундамент моральної культури, на якому в подальшому будується все. Таким чином, починати вчити працювати безпечно юнаків, дівчат, молодь під час професійного навчання уже пізно. На наш погляд, ще в дитинстві і ранньому отроцтві потрібно формувати елементарні моральні звички дотримання правил гігієни при виконанні навчальної праці, дотримання правил техніки безпеки. Діти повинні не лише знати, але й виконувати ці норми. Вони повинні навчитися думати: Що це за процес виконання роботи? Які складники цього процесу? Які можуть виникати шкідливі фактори для здоров’я у результаті виконання цієї роботи? Як я повинен захиститись від цих шкідливих факторів і як захистити оточуючих людей? і т.д. Для цього потрібно знати основні професійні шкідливості, джерела їх утворення і основні засоби колективного та індивідуального захисту. У загальноосвітніх навчальних закладах трудове навчання відбувається переважно у процесі навчальної праці. Завдяки цьому в учнів формується цілий ряд морально-вольових якостей, потрібних для будь-якого виду трудової діяльності. Це – уважність, спостережливість, зосередженість, наполегливість, охайність, вміння переборювати труднощі, доводити справу до кінця. Ця навчальна дисципліна є активним засобом переходу від теорії до практики, від знань до вмінь та навичок, формування таких особистісних якостей як працелюбство, наполегливість, колективізм, посидючість та ін. Також одним з найважливіших елементів трудового навчання є знайомство учнів з професіями сучасного виробництва, яке відбувається під час теоретичних занять. Ми вважаємо, що на уроках трудового навчання необхідно навчати учнів не лише виконувати правила техніки безпеки, а формувати у них раціональне гігієнічне мислення, яке спрямоване на здатність усвідомити наявність шкідливих факторів у виробничому середовищі, джерел їх утворення, а також існування засобів і правил захисту від цих факторів. Необхідно також сформувати у школярів звичку користуватись засобами індивідуального захисту в процесі роботи, а також формувати здатність до вчинку, який дозволяє не допустити виробничих травм. Для того, щоб виконувати поставлені завдання необхідно знати основні шкідливі фактори виробничого середовища (виробничі, або професійні шкідливості). Що стосується медичних працівників і захворювань вірусними гепатитами В і С, то, на наш погляд, шкідливими факторами виробництва в цьому випадку є біологічні шкідливі фактори (біологічні рідини хворих чи вірусоносіїв) та небезпека виробничих травм (порізи, уколи, бризки крові та ін.). Існують методи захисту від цих факторів. Це перш за все, дотримання правил техніки безпеки, застосування засобів індивідуального захисту (гумові рукавички, окуляри, захисні екрани та ін.), дотримання правил дезинфекції і стерилізації, а також обов’язкова вакцинопрофілактика медичних працівників проти вірусного гепатиту В. Знання та дотримання цих елементарних правил є запорукою профілактики професійних захворювань вірусними гепатитами В і С серед медичних працівників. Таким чином, глибокі перетворення в економіці країни, перехід до ринкових відносин вимагають від сучасної людини адекватного мислення та поведінки. Одним із засобів формування цього мислення, на наш погляд, є гігієнічне виховання молоді. Завданнями гігієнічного виховання молоді є формування раціонального гігієнічного мислення, що стане запорукою адаптації молодої людини до виробничих умов, до зміцнення її здоров’я, до профілактики професійних захворювань, а отже до підвищення її конкурентоспроможності в бурхливій сфері ринку праці. У будь-якій професійній діяльності щоб досягти певних успіхів, людині потрібно мати міцне здоров’я і працювати над його збереженням. Тому ми вважаємо, що в рамках шкільного предмету „Трудове навчання” є всі можливості для опанування учнями основами гігієнічних знань і для здобуття досвіду їх практичного застосування. На наш погляд це сприятиме, по-перше, вихованню позитивного ставлення до праці, до свідомого збереження свого здоров’я та здоров’я оточуючих людей; по-друге, ознайомленню з надбаннями людства з основ гігієни та санітарії в процесі трудової діяльності, що в свою чергу впливатиме на виховання свідомості учнів, по-третє, сприятиме формуванню у них засад здорового способу життя і профілактики професійних захворювань.