Medsocium.com

Сколожабський А.А. Державний медичний університет, м. Харків МЕТА. Метою роботи була оцінка протективних властивостей селективно культивованих стовбурових клітин (СК) плюрипотентного класу щодо клітин уражених сегментів печінки в експерименті. МЕТОДИ. Для одержання культури СК in vitro використовували клітинний аспірат кісткового мозку стегнових кісток статевозрілих щурів–самців лінії Wistar-Kyoto, який протягом 6 тижнів вирощували на 2 % агар-агаровому матриксі при 37,0±0,2 °С із модифікованим середовищем MEM. Фенотипували СК за візуалізацією цільових CD-антигенів моноклональними антитілами, кон’югованими з пероксидазою хрону. Стан поразки печінки досягали використанням тетрациклін-індукованої моделі, яку відтворювали шляхом інтрагастрального введення тетрацикліну в дозі 750 мг/кг, щодня протягом 7 днів. При моделюванні ксеногенної трансплантації in vivo використовували статевозрілих мишей-самців лінії BALB/c з масою 18–21 г у кількості 130 особин, яким через 24 години після початку дослідження внутрішньочеревно вводили ксеногенні СК у дозі 74,5106 Кл/кг. Матеріал для дослідження брали на 1, 3, 5 та 7 добу. Тварин знеживлювали декапітацією (ефірний наркоз). Шматочки печінки, узяті від тварин, фіксували в 10 % нейтральному розчині формаліну й заливали в парафін. Гістологічні дослідження проводили на зрізах товщиною 5 мкм, забарвлених гематоксилін-еозином, альціановим синім, гематоксиліном Ерліха й еозіном, а також пірофуксином по Ван-Гізону. РЕЗУЛЬТАТИ. Отримано однорідну культуру СК плюрипотентного класу, що дозволило висунути теоретичне обгрунтування концепції селективного культивування, суть якої полягала в гіпотезі про багаторівневу спеціалізацію СК у межах плюрипотентного класу, а також про припущення різного ступеня стійкості міжклітинних зв'язків у культурі, що спричиняє вибіркову дисоціацію й руйнування баластових клітин з переважним репродукуванням СК із більшою вітальною потенцією. В групі інтактного контролю загальний стан тварин протягом усього терміну дослідження залишався задовільним. Морфологічна картина печіночної тканини після введення СК здоровим тваринам не відрізнялася від інтактного контролю. Введення ксеногенних СК мишам на фоні токсичного ураження печінки тетрацикліном не виявляло типових для дії антибіотика явищ гострого токсичного гепатиту. Виявлений жировий гепатоз різної виразності з помірним фіброзом більшості портальних трактів. Навпаки в групі тварин з індукованим гепатитом, але без введення СК, зміни стану паренхіми печінки відзначені з вираженим фіброзом більшості портальних трактів. У дольках печінки відзначалося ушкодження переважно центролобулярних і перипортальних гепатоцитів. ВИСНОВКИ. Обгрунтовано концепцію селективного культивування та розроблено методику, що спрощує й прискорює вирощування СК in vitro та дозволяє отримати більшу масу однорідних за фенотиповими ознаками активних клітин з одиниці площі підложки. Перевірка репопуляційних й регенеративних властивостей отриманих СК у дослідженнях in vivo показала їхню високу функціональну активність, що забезпечила достатню протективну дію до клітин уражених сегментів печінки в експерименті. Зазначене дозволяє вважати застосування методології селективного культивування перспективним для аутотрансплантацій як замісної терапії при різних патологічних станах печінки.