Medsocium.com

Скрипник І.М., Невойт Г.В. ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава Алкогольна хвороба печінки (АХП) становить значну медико-соціальну проблему. За поширеністю і соціальною значимістю вона займає друге місце після захворювань печінки вірусної етіології (С.Д. Подымова, 2004). В Україні у 2002 році в структурі поширеності розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин хронічні алкогольні синдроми складають 1352,13 на 100 тис. населення (86,3% від усієї групи), а середньоукраїнський показник смертності від алкогольного цирозу печінки – кінцевої ланки АХП – у 2001 році становить 4,5 проти 3,7 на 100 тис. населення у 2000 році (А.В. Підаєв, 2003). Хронічні токсичні гепатити (ХТГ), незалежно від етіологічного чинника (алкоголь, радіація, тощо) супроводжуються ураженням мембран гепатоцитів і порушенням функцій печінки, перш за все, білковосинтетичної та детоксикуючої. Враховуючи вищезазначене, лікування ХТГ повинно бути спрямоване на відновлення і стабілізацію мембран гепатоцитів, нормалізацію детоксикуючої та білковосинтетичної функції печінки. Одночасно у хворих на ХТГ має місце низка патофізіологічних механізмів, які зумовлюють прояви цитолітичного синдрому і подальше прогресування захворювання: активація перекисного окислення ліпідів, процесів фібротизації печінкової тканини, порушення складу і функції мембран гепатоцитів. Тому в лікувальні комплекси цих хворих необхідне додаткове введення гепатопротекторних засобів, які здатні впливати на всі патогенетичні механізми їх розвитку. Мета роботи – підвищити ефективність лікування хворих на АХП шляхом комбінованого застосування ессенціальних фосфоліпідів (EPL) і L-аргініну L-глутамату. Обстежено 74 хворих на АХП на стадії хронічного гепатиту (ХГ) легкого і середнього ступеню активності. Активність патологічного процесу в печінці оцінювали за вираженістю провідних клінічних і лабораторних симптомів та синдромів за бальною системою. Визначали біохімічні проби печінки, які характеризують цитолітичний, холестатичний, імунозапальний синдроми, проводили серологічне обстеження на маркери вірусних гепатитів. Стан детоксикуючої функції печінки оцінювали за активністю аргінази крові, рівень перекисного окислення ліпідів – за вмістом малонового діальдегіду, стан системи антиоксидантного захисту крові – за активністю супероксиддисмутази крові. У досліджені хворі брали участь за умови алкогольної абстиненції. В залежності від лікувального комплексу хворі були розподілені на три групи: І група (24 хворих) отримувала ессенціале форте Н по 2 капсули (600 мг) 3 рази на день – 3 міс., ІІ група (22 хворих) – глутаргін внутрішньовенно крапельно по 2 г на 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду перші 5 діб, потім глутаргін по 0,5 г 3 рази на день до 3-х міс., ІІІ група (28 хворих) – комбінована терапія за вищезазначеними режимами. Аналіз динаміки клінічної картини захворювання у хворих на ХГ І-ІІІ груп на фоні лікування хворих свідчить про суттєве зменшення проявів астенічного синдрому, покращення загального стану. У хворих І групи динаміка регресії астенічного синдрому була більш повільною. У хворих ІІ групи мала місце більш повільні зміни і по закінченню курсу астенічні ознаки зменшились у 5 (45,4%), у 6 (44,6%) – були відсутні. Під впливом лікування спостерігалось покращення/нормалізація показників, які характеризують функціональний стан печінки (табл. 1). Найбільш виражена позитивна динаміка відмічалась у хворих ІІІ групи. Таблиця 1 Біохімічні показники у хворих на АХП на стадії хронічного гепатиту в динаміці лікування

Біохімічний показник	Величина показника (М±m)
	Практично здорові	І група (ессенціале форте Н)		ІІ група (глутаргін)		ІІІ група (глутаргін+ ессенціале форте Н)
		До лікування	Після лікування	До лікування	Після лікування	До лікування	Після лікування
МДА, мкмоль/л	7,3±0,03	17,9±0,05	10,6±0,06*	18,1±0,06	12,6±0,08*	18,3±0,04	9,5±0,06*
СОД, УО/мл	3,5±0,04	1,6±0,18	3,1±0,11*	1,5±0,15*	2,9±0,13*	1,7±0,13	3,3±0,11*
Аргіназа, ммоль/год/л	1,33±0,07	0,69±0,07	0,98±0,05*	0,65±0,05	1,05±0,06*	0,64±0,06	1,21±0,04*
Білірубін, мкмоль/л	17,4±1,5	27,6±2,0	17,9±2,1*	33,1±2,0	18,8±2,0*	29,1±3,0	17±2,2*
АлАТ, ммоль/год/л	0,51±0,04	1,08±0,18	0,4±0,03	1,09±0,1	0,6±0,05*	1,08±0,09	0,4±0,03*
АсАТ, ммоль/год/л	0,31±0,04	0,58±0,1	0,35±0,01*	0,54±0,1	0,41±0,01*	0,6±0,1	0,32±0,01*
ГГТП, МЕ	49,5±0,5	78,5±0,5	58,7±0,5*	83,7±0,4	62,9±0,5*	79,8±0,5	53,4±0,4*
Тимолова проба	4,1±0,6	7,8±0,06	4,9±0,4*	7,0±0,05	5,1±0,4*	6,8±0,08	4,4±0,6*

Примітка. * - достовірні зміни між показниками до та після лікування в групах хворих (Р<0,05) Порівняльний аналіз результатів свідчить, що у хворих, які отримували комбіновану терапію на основі EPL і L-аргініну L-глутамату, позитивні зміни біохімічних показників були найбільш виражені. Це дозволило досягти відновлення детоксикуючої функції печінки, усунення цитолітичного синдрому, збільшення резистентності мембран гепатоцитів, що зумовило підвищення ефективності лікування.