Medsocium.com

Козько В. М., Краснов М.І., Андрущенко І.М., Бондаренко А.В. Харківський державний медичний університет Метою нашого дослідження було вивчення клінічних та лабораторних особливостей генералізованої форми сальмонельозу (на долю якої по даним літератури припадає 0,2-1% від усіх зареєстрованих форм захворювання). Обстежено 1381 хворих, які поступали на стаціонарне лікування впродовж 1997 - 2002 рр. до Харківської клінічної інфекційної лікарні. Кількість хворих на генералізовану форму сальмонельозу склала 12 (0,8% від загальної кількості), серед них 7 хворих с тифоподібним і 5 с септичним перебігом хвороби, середній вік обстежених становить 46,2±6,5 років. Септична форма спостерігалась у осіб після 45 років, а тифоподібна у осіб молодого віку. Доцільно замітити, що термін госпіталювання впливав на перебіг захворювання та строки видуження. З тифоподібним варіантом перебігу хворі госпіталювалися на 10+2,5, а з септичним на 16+2,0 добу захворювання (p<0.05), що пов”язано з неправильною діагностикою на першій ланці медичної допомоги. Діагноз тифопаратифозне захворювання був встановлений у 50% хворих з тифоподібною формою сальмонельозу, а при септичній формі домінювали діагнози ГРЗ та пневмонія. Бактеріологічно діагноз підтверджений в 30% випадків, з них гемокультурально та копрокультурально 25% і тільки у 5% збудник був знайдений у сечі. У всіх хворих спостерігалась позитивна серологічна реакція з комплексним сальмонельозним антигеном, максимальний титр якої склав 1:800. При бактеріологічному дослідженні у 25% хворих була виділена S. Enteritidis (при септичній формі – 2, тифоподібній – 1), у 5% S. Typhymurium (септична форма). Бактеріологічне дослідження спостерігалось у осіб, які на догоспітальному етапі не приймали етіотропну терапію. Тяжкий перебіг спостерігався в 35% випадків переважно при септичній формі. Супутня патологія спостерігалась в 75% випадків. Оцінюючи початок хвороби було відмічено що при всіх випадках септичної форми спостерігався бурхливий початок, а при тифоподібній поступовий. Інтоксикаційний синдром проявився лихоманкою, болем голови, остудою, загальною слабкістю; диспепсичний – болем в животі, нудотою, блювотою, проносом. Всі перелічені симптоми спостерігалися у всіх хворих септичною формою та у 40% тифоподібною формою, у 60% відмічався тільки інтоксикаційний синдром. Тривалість лихоманки при септичній формі 25+2,0 діб, при тифоподібній 14+2,5 діб (p<0.05). У 40% випадків хвороба супроводжувалась висипом на бокових поверхнях тулуба, животі, який з”являвся після 10 дня хвороби . Блювота, нудота спостерігалась у всіх хворих септичною формою и в 60% тифоподібної форми сальмонельозу. Збільшення печінки та селезінки спостерігалося у всіх хворих, однак тривалість при септичній формі була більше (p<0.05). Діарея (випорожнення рідкі, без домішок, кратністю 3-4 рази на добу) спостерігалась лише при септичній формі. Таким чином, генералізована форма сальмонельоза складає приблизно 0,8% від всіх випадків сальмонельозної інфекції і характеризується важким перебігом. Септична форма перебігала більш тяжко ніж тифоподібна і супроводжувалась більш тривалою клінічною картиною, обумовленою збільшенням тривалості лихоманки та інтоксикації, гострим початком, наявністю гастроентероколіта, та розвивалась у осіб старше 45 років з супутньою патологією гепатобіліарної системи.