Medsocium.com

Аль Таххан І.Г. Сумський державний університет, медичний факультет Вірусні гепатити (ВГ) є однією із найважливіших проблем охорони здоров’я в усьому світі. Це обумовлено постійним збільшенням їх кількості, переходом у хронічну форму з наступним розвитком цирозу печінки, гепатоцелюлярної карциноми, що додає їм особливу і медичну і соціальну значимість. Епідемічна ситуація з ВГ в Україні залишається досить неблагоприємною. Основними факторами, що сприяють їх розповсюдженню є внутрішньовенне введення наркотичних речовин, медичні та немедичні парентеральні маніпуляції, активізація статевого шляху передачі збудників. Реальна кількість захворювань на ВГ В в Україні у 5-6 разів перевищує дані офіційної статистики, оскільки хворі на безжовтяничні та субклінічні форми захворювання, як правило, залишаються нерозпізнаними. Також спостерігається збільшення інфікованих вірусом гепатиту С. Медична та соціальна значимість ВГС визначається широким розповсюдженням, найнесприятливішими наслідками, до яких призводить ця хвороба. Адже незалежно від наявності клінічних проявів захворювання, хронічний гепатит розвивається у 60-80 % хворих. Тривала персистенція НСV часто призводить до цирозу печінки з подальшим високим ризиком розвитку раку печінки . У клініці інфекційних хвороб протягом 2004 року були проведені обстеження 181 хворого на гострий ВГ, з яких 67 (37,0%) складали жінки та 114 (63,0%) – чоловіки. Діагноз був верифікований за допомогою виявлення специфічних маркерів вірусів гепатитів методом ІФА та ПЛР. Проводились біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, активність амінотрансфераз АлАТ і АсАТ, лужної фосфатази (ЛФ), гамаглютамілтранспептидази (ГГТ). У 132 (72,9%) пацієнтів був верифікований ВГ А, у 49 (27,1%) – ВГ В. Серед обстежених на ВГ А жінок було 49 (37,1%), чоловіків - 83 (62,9%). При ВГ В жінки склали 18 (36,8%), чоловіки - 31 (63,2%). Жовтянична форма реєструвалась у 169 (93,4%), з них у хворих на ВГ В у 100%, на ВГ А- у 90,9% випадків. У 9,1% пацієнтів з ВГ А була безжовтянична форма. ВГ А мав легкий перебіг у 12 (9,1%) осіб, середньотяжкий – у 114 (86,4%), тяжкий – у 6 (4,5%). У пацієнтів з ВГ В захворювання перебігало із середнім ступенем тяжкості у 38 (77,6%) та тяжким у 11 (22,4%). У 4 (3%) осіб ВГ А мав затяжний перебіг. За віком пацієнти розподілилися наступним чином: до 10 років було 17 (12,9%) хворих на ВГ А; з 11 до 20 років – 10 (20,4%) на ВГ В і 35 (26,5%) на ВГ А; з 21 до 30 років – 24 (49%) та 45 (34,1%); з 31 до 40 років – 5 (10,2%) на та 22 (16,7%); з 41 до 50 років – 10 (20,4%) та 13 (9,8%) відповідно. Контакт із жовтушними хворими був у 63 (47,7%) пацієнтів із ВГ А; на медичні маніпуляції перед захворюванням вказували 34 (69,4%) із ВГ В та 26 (19,7%) із ВГ А; на статеві контакти - 4 (8,2%) із ВГ В. Немедичні втручання (татуаж , пірсинг) мали 2 (4,0%) хворих на ВГ В і 3 (2,3%) із ВГ А; не вказували на медичні та немедичні маніпуляції та будь-які побутові, статеві контакти 9 (18,4%) та 40 (30,3%) відповідно. Продромальний період тривалістю до 7днів спостерігався у 69 (52,3%) обстежених із ВГ А та у 28 (57,1%) із ВГ В; від 8 до 14 днів – у 58 (43,9%) та у 17 (34,7%); від 15 до 21 дня – у 5 (3,8%) і в 4 (8,2%) відповідно. Катаральний тип продромального періоду був у 3 (2,3%) хворих на ВГ А, диспепсичний – у 58 (43,9%) на ВГ А та у 12 (24,5%) на ВГ В, артралгічний – у 5 (3,8%) та у 4 (8,2%), астено - вегетативний – у 3 (2,3%) та у 5 (10,2%), змішаний - у 63 (47,7%) та у 28 (57,1%) відповідно. З появою жовтяниці у переважної більшості хворих на ВГ А (67%) відмічалось покращення стану, чого не було при ВГ В. Жовтяниця тривалістю до 1 тижня спостерігалась у 21 (17,5%) пацієнта із ВГ А та у 3 (6,1%) із ВГ В; до 2-х тижнів – у 83 (69,2 %) та у 12 (24,5%); до 3-х тижнів – у 16 (13,3%) та у 14 (28,6%) відповідно. У 20 (40,8%) хворих на ВГ В жовтяниця тривала до 4 тижнів. Після проведеного лікування клінічне видужання відмічено у 11 (22,5%) пацієнтів з ВГ В та у 49 (37,1%) із ВГ А. Показники білірубіну нормалізувались у 22 (44,9%) осіб із ВГ В та у 82 (62,1%) із ВГ А. У частини хворих були залишкові явища: гепатомегалія – у 38 (77,6%) із ВГ В та у 103 (78,0%) із ВГ А; гіпербілірубінемія - у 27 (55,1%) та у 50 (37,9%) відповідно. Гіперферментемія залишалась у 127 (96,2%) хворих на ВГ А та у 49 (100%) із ВГ В. У 5 (3,8%) пацієнтів із ВГ А вміст ферментів у крові прийшов до норми. Таким чином, сучасний перебіг ВГ А характеризується наступними ознаками: молодий вік хворих, контакт із хворим на ВГ в анамнезі, гострий початок захворювання, переважно короткий (до тижня) продромальний період з переважанням диспепсичного та змішаного варіантів, короткочасне підвищення температури тіла у межах 37,5-38,5 С, покращення самопочуття з появою жовтяниці, недовготривала жовтяниця. При ВГ В спостерігається переважно поступовий початок захворювання, продромальний період тривалістю до 2 тижнів з переважанням диспепсичного та змішаного варіантів; з появою жовтяниці стан хворого не покращується, жовтяниця триває до 3-4 тижнів. Хворіють переважно люди молодого та середнього віку, в яких протягом 6 місяців до початку захворювання були парентеральні втручання (немедичні та медичні маніпуляції), статеві контакти.