Клініко-лабораторні особливості перебігу хронічних вірусних гепатитів В та С

Кривогуз І.М., Чемич М.Д. Сумський державний університет, медичний інститут, кафедра інфекційних хвороб Вірусні гепатити з парентеральним механізмом передачі є важливою проблемою інфекційних хвороб у зв’язку з частим розвитком ускладнень (цироз печінки, гепатоцелюлярна карцинома) та високою летальністю. За даними ВООЗ, у різних країнах світу інфіковано або перенесло захворювання в минулому близько 2 млрд. населення, що значно перевищує захворюваність на ВІЛ-СНІД. Мета – вивчити клініко-лабораторні особливості перебігу хронічних вірусних гепатитів В і С (ХВГВ і ХВГС). Матеріали і методи. Було обстежено та порівняно 2 групи хворих на хронічний вірусний гепатит: 35 пацієнтів з ХВГВ та 51 – з ХВГС. Переважали особи чоловічої статі – 54 (63 %), жінок було – 32 (37 %). Середній вік хворих становив – (42±1,5) року. Найбільша кількість обстежених мала мінімальну активність перебігу: 59 % при ХВГС та 54 % при ХВГВ, помірна активність – у 41 % при ХВГС та 37 % при ХВГВ. Виражена активність процесу склала 6 % при ХВГВ, тоді як в обстежених хворих з ХВГС не спостерігалась. За стадією процесу встановлена стадія реплікації – в 65 % хворих з ХВГС, ХВГВ – у 46 %, стадія інтеграції – у 24 % при ХВГС, ХВГВ – у 46 %. Перехід у цироз печінки частіше відзначався у хворих з ХВГВ – у 9 %, ХВГС – у 6,7 %. Середній термін перебування в стаціонарі був однаковий у пацієнтів обох груп і складав (15±0,5) дня. Кількість лейкоцитів при поступленні в обстежених практично не відрізнялась. ШОЕ було вищим у хворих на ХВГВ (13±0,5) мм/год, при ХВГС – (9±0,4) мм/год (р<0,05). У лейкоцитарній формулі хворих обох груп відмінностей не було. Також не відрізнялися показники концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів та гематокриту. Концентрація загального білірубіну була однаковою у хворих обох груп (33±1,9) мкмоль/л. Підвищення концентрації білірубіну за рахунок прямої фракції спостерігали у 40 % всіх хворих, більш виражене у пацієнтів з ХВГВ (32±2,7) мкмоль/л, при ХВГС – (28±1,9) мкмоль/л. Активність амінотрансфераз та γ-глутамілтрансферази практично не відрізнялася в хворих обох груп, тоді як активність лужної фосфатази була більш вираженою при ХВГВ (229±2,8) ОД/л порівняно з ХВГС (186±1,4) ОД/л (р<0,05). Час рекальцифікації плазми крові був вищим у обстежених з ХВГВ (124±2,3) сек, при ХВГС (119±2,6) сек, інші показники коагулограми не відрізнялися. Таким чином, у структурі хворих на хронічні вірусні гепатити переважають пацієнти з ХВГС, але клініко-лабораторні ознаки значніше виражені при наявності ХВГВ.

Последние комментарии