Medsocium.com

Філіппов Ю.О., Мельниченко Л.Я., Ягмур С.С., Аверянова Л.П., Кудрявцева В.Є.; Лелюхіна О.В. Державна установа “Інститут гастроентерології АМНУ” м. Дніпропетровськ Мета роботи: Обґрунтувати методи корекції біохімічних та імунологічних порушень у хворих на стеатоз печінки (СП) в сполученні з захворюваннями жовчовивідних шляхів Матеріал та методи дослідження^ Під спостереженням знаходились 70 хворих на СП в віці від 23 до 75, у середньому (53,8±1,3) років з супутньою патологією жовчовивідних шляхів: хронічним безкам’яним холециститом, хронічним калькульозним холециститом та після холецистектомії. При обстеженні хворих були використані клінічні, сонографічні, імунологічні, біохімічні, статистичні методи дослідження. Результати: При обстеженні у значної кількості хворих на СП були виявлені біохімічні та імунологічні порушення. Суттєвих змін в залежності від супутньої патології жовчовивідних шляхів не було констатовано. З урахуванням виявлених змін в показниках імунного статусу, функціонального стану печінки, ліпідного обміну, ПОЛ/АОЗ в базисний лікувальний комплекс включали: антиоксиданти: (аєвіт по 1 капс. двічі на день; аскорбінову кислоту по 0,5 г 1 раз вранці), ліпоєву кислоту по 2,0 мл 0,5 % розчину внутрішньом’язово двічі на день на протязі 2 тижнів, потім по 2 табл. 3 рази на день до 2 - 3 тижнів. Додатково (10 хворим) призначали урсодезоксихолеву кислоту (УДХК) в дозі 12 – 15 мг/кг/добу. Додатково (20 хворим) призначали УДХК в сполученні з автоцитокінами (АЦТК). Лікування проводили на протязі 3 –. 4 тижнів. Автоцитокінотерапія проводилася за наступною схемою: АЦТК вводили підшкірно, в область плеча, в 5 – 7 точок, в дозі 1,5 – 3,0 мл (0,3 – 0,4 мл в кожну точку) через 1 – 2 доби, 4 – 5 разів на курс лікування. При необхідності курс лікування повторювали через 1 – 2 міс. Сполучене застосування базисної терапії з АЦКТ і УДХК призвело до зменшення товщини лівої частки печінки при первинно збільшеному її розмірі (р<0,05), зниженню потужності відбитого сигналу (р<0,05). Базисна терапія в сполученні з УДХК і АЦКТ сприяла поліпшенню показників ліпідного обміну: покращувався синтез фосфоліпідів, знижувався вміст тригліцеридів. У 25,0 % хворих після лікування відмічалась нормалізація вмісту білковозв´язаного оксіпролину і тенденція до зниження вмісту гексозамінів та міді. Включення АЦКТ сприяло зниженню вмісту проміжних та вторинних продуктів ПОЛ (р>0,05). Одночасне використання АЦКТ і УДХК – посиленню системи АОЗ і гальмуванню пероксидації ліпідів (р<0,05). У більшості хворих на СП була встановлена імунна недостатність ІІ та ІІІ ступеня, яка потребує імунокоригуючої терапії. Найбільш виражений ефект справляла АЦКТ у 66,7 % пацієнтів, її доцільно використовувати хворим із ІІ і ІІІ ступенем імунних розладів Висновки: Для оцінки імунного статусу, функціонального стану печінки та ліпідного обміну у хворих на стеатоз печінки з метою призначення обґрунтованого лікування необхідно виконувати наступний комплекс обстежень: вивчення показників клітинного та гуморального імунітету, сонографічне дослідження гепатобіліарної системи, визначення вмісту в сироватці крові фосфоліпідів, тригліцеридів, білковоз’вязаного та вільного оксипролину, гексозамінів, продуктів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту. Лікування хворих на стеатоз печінки має бути комплексним з урахуванням біохімічних та імунологічних порушень, стану системи ПОЛ та АОЗ.