Medsocium.com

Мізюк В.М., Герич Р.П., Сорочинський І.М., Голотюк В.В. Івано-Франківський державний медичний університет Загальна летальність при важкому перебігу ГП протягом останнього десятиріччя складає, за різними даними, від 3,9 до 21%. Змінилась структура летальності, на сьогодні більшість хворих помирають в пізніх стадіях гострого некротичного панкреатиту (ГНП) від гнійно–септичних ускладнень, сепсису та поліорганної недостатності. Метою нашого дослідження було підвищення ефективності профілактики і комплексного лікування хворих на біліарний та аліментарний гострий некротичний панкреатит з проявами синдрому системної запальної відповіді та сепсису шляхом удосконалення заходів інтенсивної терапії і екстракорпоральної детоксикації, впровадження новітніх технологій мініінвазивної хірургії і відкритих оперативних втручань. Обстежено 107 хворих на гострий некротичний панкреатит, які знаходились на стаціонарному лікуванні в ОКЛ протягом 2003–2005 рр. Всі обстежувані хворі були розділені на дві групи: хворі з гострим біліарним та аліментарним панкреатитом. Для діагностики гострого панкреатиту, крім лабораторних даних, широко застосовували ультразвукове дослідження, езофагогастродуоденофіброскопію, ендоскопічну ретроградну панкреатохолангіографію без контрастування протокової системи підшлункової залози, комп’ютерну томографію, лапароскопію. Ультразвукове дослідження поєднували з прицільними пункціями рідинних утворень сальникової сумки з наступним біохімічним і бактеріологічним дослідженням отриманого вмісту. Проводили динамічний мікробіологічний моніторинг. Для оцінки важкості стану хворих і прогнозу захворювання застосовували шкалу АРАСНЕ–ІІ. Асептичний перебіг вдалося забезпечити у 68 (63,6 %) хворих, інфікований перебіг відзначали у 39 (36,4 %) хворих. Для попередження розвитку септичних ускладнень у хворих на гострий некротичний панкреатит ми застосовували активну хірургічну тактику з пріоритетним застосуванням малоінвазивних методик, яка полягала в ранній ліквідації жовтяниці при біліарному панкреатиті та використанням лапароскопічної санації черевної порожнини при ферментативному перитоніті. Одночасно застосовували пункцію сальникової сумки під ультразвуковим контролем при відповідних показаннях, частині хворих проводили інтермітуючу вено–венозну гемодіафільтрацію. Таким чином, застосування поетапного хірургічного лікування хворих на гострий некротичний панкреатит з пріоритетним використанням малоінвазивних методик дозволяє покращити результати лікування, зупинити прогресування панкреонекрозу, ліквідувати прояви синдрому системної запальної відповіді та сепсису, домогтися у більшості хворих асептичного перебігу некротичного панкреатиту.