Medsocium.com

Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О., Пришляк О.Я., Кучер А.В. Івано-Франківський державний медичний університет1, Обласна клінічна інфекційна лікарня В інфекційні стаціонари нерідко поступають хворі з інтенсивною жовтяницею різної етіології, їх диференціальна діагностика і лікування представляють значні труднощі. Застосування плазмаферезу (ПФ) дозволяє вилучити з крові мікроби і токсини, циркулюючі імунні комплекси, лімфокіни, простагландини, кріоглобуліни, покращити реологічні показники, відновити природні захисні системи організму, імунітет. Дискретний ПФ має багато недоліків (колаптоїдні реакції пацієнтів на забір крові, ризик мікробного забруднення системи, пошкодження еритроцитів при центрифугуванні). До переваг апаратного мембранного ПФ відносяться: портативність, одноголкова система підключення пацієнта, можливість проведення ПФ біля ліжка хворого, використання різних видів плазмофільтрів, подвійна система датчиків повітря, автоматичне дозування антикоагулянту. Метою роботи було визначення ефективності застосування апаратного ПФ для лікування хворих з інтенсивною жовтяницею різного генезу (лептоспіроз, вірусні гепатити, механічна жовтяниця). Проводили помірний ПФ за допомогою апарату “Гемофеникс” з одноразовим мембранним плазмофільтром “РОСА” (ТОВ “Солар-Україна”, Харків) згідно рекомендації до експлуатації апарату. Під спостереженням було 32 хворих, із них: 13 – з тяжкими формами вірусних гепатитів (ГА – 1, ГВ – 7, ГС – 4, ГД – 1), 6 – з механічною жовтяницею, 13 – з лептоспірозом. Хворі на гострі вірусні гепатити мали супутні захворювання , яки отягчали їх перебіг: хронічний холецистит, цукровий діабет, хронічний панкреатит, анемія, дифузний токсичний зоб, хронічний пієлонефрит. Механічна жовтяниця була різного генезу: хронічна виразка цибуліни12-палої кишки (пенетруюча), реактивний панкреатит, рак головки підшлункової залози та холедоха, хронічний калькульозний холецистит. Показаннями до ПФ були печінкова і ниркова недостатність, високий ступінь інтоксикації, гіпербілірубінемія – 700-900 мкмоль/л. Кількість процедур залежала від стану пацієнта і складала від 2 до 6 сеансів. Ефективність ПФ оцінювали за динамікою клінічних і біохімічних показників, вираховували лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), вміст середньо молекулярних пептидів (СМП) до і після проведення сеансів ПФ. В результаті проведених досліджень було виявлено, що при лептоспірозі, в більшості випадків (10 із 13), для виведення хворого із стану гострої нирково-печінкової недостатності було достатньо 2-3 сеансів ПФ. При цьому значно знижувались показники креатиніну, нормалізувалась сечовина крові, вміст загального білірубіну зменшувався в 4-4,5 рази (Р<0,001). Відбувалась виражена детоксикації, яка проявлялась як суб’єктивно так і за показниками СМП (до ПФ – 1,85+0,15 од., після ПФ – 0,95+0,05 од., Р<0,01, при N – 0,24+0,02 од), ЛІІ (до ПФ – 3,21+0,02 од., після ПФ – 0,68+0,05 од., Р<0,001, при N – 0,55+0,05). Позитивним також є те, що показники Нв і протромбінового індексу суттєво не змінювались після проведеного ПФ. У хворих на вірусні гепатити після ПФ значно підвищувався апетит, зменшувалась загальна слабість, цитоліз гепатоцитів (до ПФ активність АсАТ складала 1,57±0,15; АлАТ – 3,24±0,46 проти норми 0,15±0,01; 0,32±0,01 відповідно; після ПФ – АсАТ – 1,35±0,17; АлАТ – 2,58±0,32 ммоль/л*год, Р<0,05). Показники білірубіну у хворих на ГА і ГВ без супутньої патології знизились вже після 1-2 сеансів ПФ, а при ГВ з цукровим діабетом, тиреотоксикозом, супутнім ГД продовжували наростати, тому кількість процедур таким хворим збільшили до 4-6. Після курсу ПФ білірубін крові понизився у 1,5-2 рази, показники СМП і ЛІІ також достовірно (Р<0,05-0,01) знизились в порівнянні з показниками до ПФ. У хворих з механічною жовтяницею на тлі калькульозного холециститу і онкозахворювань гепатобіліарної системи після проведення ПФ зменшувався свербіж шкіри, зникали диспепсичні симптоми, покращувався апетит, значно знижувалися показники інтоксикації: (СМП – 1,22±0,1 ум.од., ЛІІ – 2,31±0,2 в порівнянні з показниками до ПФ – 3,02±0,05 і 8,24±0,75 відповідно, Р<0,05-0,001). Однак, не виявлено суттєвого впливу на холестаз: показники загального і прямого білірубіну знижувались незначно (Р>0,05). У всіх хворих ПФ суттєво не впливав на білковий обмін ( проводилось плазмозаміщення альбуміном, розчином Рінгера), розміри печінки, протромбіновий індекс. Ускладнень після проведення ПФ у обстежених хворих не було в жодному випадку. Таким чином, апаратний мембранний плазмаферез “Гемофеникс” з одноразовим мембранним плазмофільтром “РОСА” (ТОВ “Солар-Україна”, Харків) має виражену детоксикаційну ефективність, особливо при лептоспірозах і вірусних гепатитах.