Медикаментозна корекція синдрому ендогенної інтоксикації

Камінський В.Я., Глушко Н.Л. Івано-Франківський державний медичний університет Метод ентеросорбції знаходить все більше застосування в лікуванні гострих та хронічних захворювань, що супроводжуються ендогенною інтоксикацією. Цей метод приваблює високою терапевтичною ефективністю та простотою застосування. На даний момент розроблені, досліджені та впроваджуються у клінічну практику ентеросорбенти нового покоління. Особливе місце серед них займає вуглеволокнистий ентеросорбент 4-го покоління білосорб-П. Особливостями останнього є висока сорбційна активність, обумовлена розвинутою мікро- та мезопористою структурою та хімічна чистота. Вміст структурованого вуглецю у вуглеволокнистій субстанції досягає 97-99%. Морфологічно доведено атравматичність білосорбу-П у відношенні органів та тканини шлунково-кишкового тракту. Порівняльні дослідження лікувальної дії білосорбу-П та його функціональних аналогів попередніх поколінь (СКН, КАУ, карболен) при різних інтоксикаціях показали, що ефективні вагові дози білосорбу-П суттєво нижчі, ніж для відомих вуглецевих сорбентів. Метою даного дослідження було визначення рівня середньомолекулярних пептидів (СМП), які вважаються маркером ендогенної інтоксикації, у хворих на хронічний невиразковий коліт (ХНВК) та динаміки цього показника при застосуванні ентеросорбенту білосорбу-П у комплексному лікуванні даної патології. Для вирішення поставленої мети нами було обстежено 76 хворих на ХНВК, яких поділили на дві групи. Першу групу склали 41 хворий з цією патологією, які отримували традиційну базову терапію. До другої групи ввійшло 35 пацієнтів із ХНВК, які поряд із базовою терапією отримували білосорб-П по 900 мг тричі на добу за 1,5 год. до чи після вживання їжі та інших лікарських препаратів протягом 14-15 днів. Досліджувані показники порівнювали з контрольною групою здорових осіб (n=10). До та після лікування визначали нуклеотидну та пептидну фракції СМП. Отримані результати показали, що в пацієнтів, які страждають на ХНВК, спостерігається синдром ендогенної інтоксикації, про що свідчив підвищений рівень обидвох фракцій СМП у порівнянні зі здоровими особами. Після ж проведеного лікування дані показники у першій групі практично не змінилися. Одночасно встановлено, що вміст пептидних та нуклеотидних СМП у другій групі, порівняно з першою, знизився відповідно на 23,9% (р<0,01) та на 14,1% (р<0,05). Таким чином, ентеросорбент білосорб-П можна рекомендувати для використання в комплексній терапії ХНВК, оскільки цей препарат сприяє зменшенню ендогенної інтоксикації. Враховуючи цю властивість білосорбу-П, можна передбачити його ефективність, як дезінтоксикаційного засобу, і при септичних станах.

Последние комментарии