Medsocium.com

Гебеш В.В., Окружнов М.В., Сухов Ю.О., Жигарєв Ю.О., Голуб А.П. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ За останнє десятиліття в Україні зростає кількість хворих з інфекційними ураженнями ЦНС. Інфекційні хвороби ЦНС є провідним фактором інвалідизації хворих, поступаючись лише судинним ураженням головного та спинного мозку. Незважаючи на відносно невелику захворюваність порівняно з іншими інфекціями, летальність при більшості нейроінфекційних процесів залишається високою. Окреме місце займають нейроінфекції герпесвірусної природи, які за рівнем смертності конкурують з тяжкими формами інших бактеріальних і вірусних уражень ЦНС і становлять від 30 до 70% за даними різних досліджень. Спираючись на багаторічний досвід лікування важких хворих (273) з герпесвірусними ураженнями ЦНС, представляємо свій погляд на цю проблему. По-перше. Успіх лікування та прогноз завжди залежать, насамперед, від початку проведення етіотропної терапії, яку треба призначати негайно при найменшій підозрі на герпесвірусний енцефаліт, не очікуючи результатів вірусологічних та серологічних досліджень. Специфічна терапія повинна включати противірусні препарати, а також інтерферони та імуноглобуліни, як специфічні так і полівалентні. По-друге. Паралельно зі специфічною противірусною терапією, хворим необхідно обов’язково проводити антибактеріальне лікування з метою санації хронічних вогнищ інфекції, а також попередження можливої активації інших збудників (бактерії, хламідії, мікоплазми) на тлі вторинного імунодефіциту, який завжди спостерігається у хворих з герпесвірусними захворюваннями. По-третє. Обов’язковим є своечасний клінічний огляд хворих з підозрою на гостре герпесвірусне ураження центральної нервової системи лікарями: нейрохірургом, неврологом, окулістом, ЛОР, при необхідності – кардіологом, з наступним дотриманням їх рекомендацій в лікуванні хворих, а також апаратні методи досліджень: ЯМРТ або КТ головного (спинного) мозку, РЕГ, ЕКГ, рентгенограма придаткових порожнин носа, при необхідності – рентгенограма органів грудної порожнини. По-четверте. Етапність і раціональна послідовність призначення ліків. З самого початку комплексного раціонального лікування гострих важких уражень ЦНС герпесвірусної природи окрім проведення патогенетичної терапії і попередження можливості виникнення коми, набряку головного мозку, ІТШ і т.д., необхідно включати препарати, які максимально знижують негативний вплив і наслідки специфічної терапії (вітаміни, антиоксиданти, гепатопротектори, ферменти, препарати, що попереджують кандидоз, дисбактріоз). Така своєчасна терапія сприяє мінімалізації негативних наслідків такого важкого захворювання, як герпесвірусний енцефаліт. По-п’яте. Санаторно-курортне лікування відіграє значну роль в реабілітації таких хворих, завжди знижує можливість інвалідизації, сприяє швидкому поверненню хворих до праці і активного життя (санаторії Закарпаття, Моршин, Хмільник).