Medsocium.com

Копійченко Т.С., Кузнецов С.В., Татаркіна А.М., Вовк Т.Г., Глебова Л.М., Онопко Н.В. Харківський національний медичний університет, Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня, м. Харків На протязі останніх п’яти років на Україні відмічається підвищення випадків захворювань на інфекційний мононуклеоз (ІМ), обумовлений вірусом Епштейну-Барр. Це пов’язане як з покращенням діагностики ІМ, так і активацією опортуністичних інфекцій на тлі зниження функціональної активності імунної системи населення та зрушень адаптаційно-компенсаторних механізмів. Мета роботи: установити особливості перебігу ІМ, обумовленого вірусом Епштейну-Барр, у дітей першого року життя. Під наглядом знаходилося 48 дітей віком від 7 до 12 міс., хворих на ІМ. Діагноз установлювався за результатами клініко-епідеміологічних, гематологічних та імунологічних даних (виявлення специфічних антитіл класів імуноглобуліну М та імуноглобуліну G (ЕА-IgG). Усі діти були шпиталізовані до лікарні на 3-5 день захворювання. Переважаючим діагнозом (26 дітей-54,17%) при направленні в стаціонар був-гостра респіраторна інфекція (ГРІ) з кишковим синдромом. У 15 дітей (31,25%) діагностовано ГРІ і лише у 7 (14,58%) – ІМ. У всіх дітей захворювання починалося гостро з підвищення температури тіла, появи помірних симптомів інтоксикації. Температура тіла у 25 пацієнтів (52,08%) була субфебрильною, у 13 (27,08 %) – фебрильною, у 10 (20,83 %) – високою фебрильною. Симптоми інтоксикації проявлялись в’ялістю, слабкістю, неспокоєм. У 7 дітей (14,58%) відмічалася одноразова, а у 5 (10,42%) – повторна блювота. У більшості (66,67%) пацієнтів на протязі 2-3 днів реєструвалася дисфункція кишечнику, кишкові коліки, зригування, що було розцінено як кишковий синдром основного захворювання. Катаральні явища були в вигляді гіперемії слизової оболонки ротоглотки і значно утрудненого дихання через ніс. Нашарування на мигдаликах виявлені лише у 2 дітей (4,17%). Поліаденопатія реєструвалась у 11 хворих (22,92%), у решти пацієнтів збільшувалися лише шийні лімфатичні вузли, розміри їх були незначні – 0,5х0,5 см. Збільшення печінки на 3-4 см відмічалося у 39 (81,25%) дітей, селезінки у 6 (12,50%). На другому тижні хвороби у 5 хворих (10,42%) з’являлась не рясна коре- чи скарлатиноподібна висипка. В гемограмі виявлявся лімфо-моноцитоз, плазматизація лімфо- і моноцитів. Віроцити були знайдені лише у чверті хворих. Ознаки гепатиту по біохімічним показникам та даним УЗД ми виявили у 6 хворих (12,50%). Таким чином, у дітей першого року життя ІМ має атипову симптоматику, що призводить до діагностичних помилок. При невиразних проявах хвороби часто приєднуються ознаки ураження кишечнику та мезентеріальних лімфовузлів.