Особливості перебігу туляремійної інфекції в Донецькій області

Коломійцева Г.М., Домашенко О.М., Білаш А.І., Грянова Л.І. Донецька обласна санітарно-єпідеміологічна станція1, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького В Донецькій області зареєстровано 74 ензоотичных з туляремії населених пункти. При серологічному дослідженні матеріалу з об'єктів навколишнього середовища сліди циркуляції збудника туляремії визначені в Донецько-Кряжній і Приморсько-степовій ландшафтно-географічних зонах області. В 2007р. епізоотичні процеси по туляремії спостерігалися на раніше виявлених еэнзоотичных територіях в Олександрівському, В.Новоселківському р-нах і околицях м.Краматорська й підтверджені при лабораторному дослідженні в погадках хижих птахів, у яких позитивні знахідки склали відповідно 12,0 %; 15,0 %; 1,0 %. Крім антропонозних і синантропних гризунів у епізоотологічний процес утягнені також зайці, при цьому інфікованість їх складає 16,9 %. На фоні щорічних епізоотичних процесів по туляремії в об'єктах навколишнього середовища в області реєструються спорадичні випадки захворювання туляремією серед людей. З метою клінічної діагностики в 2007 році в області обстежено із застосуванням серологічних методів 111 хворих осіб. Позитивний результат виявлений у двох хворих, що дозволило на підставі клінічних та епідеміологічних даних встановити діагноз туляремії. У Краснолиманському районі занедужала дівчинка 1994 року народження, у якої спостерігалися лихоманка, симптоми інтоксикації, привушний бубон 1,5 х 2 см. Сім'я хворої постійно вживала зайчатину, дівчинка брала участь в обробці зайців. Село, де проживає сім'я захворілої дівчинки, являється ензоотичною територією по туляремії. Діагноз бубоної форми туляремії було підтверджено серологічним дослідженням (РА 1:400++++, РНГА 1:1280). Другий випадок туляремії виявлений у 52- річної жінки, оператора мінімолзавода в Артемівському районі, у якої в ході проведення лабораторного контролю за станом протитуляремійного імунітету серед контингентів групи ризику, виявлені антитіла до туляремійного мікробу. На підставі клінічних (гострий катаральний апендицит, наявність збільшених пахових лімфатичних вузлів) і лабораторних даних (РА 1:200++++, РНГА 1:1280) хворій ретроспективно встановлений діагноз: туляремія, абдомінальна форма. Епізоотичні процеси на території м. Часів-Яру, де мешкає хвора, протягом 2002-2004 р. р. відслідковувалися й підтверджувалися при лабораторних дослідженнях мишовидных гризунів і інших дрібних ссавців. В лікуванні хворих на туляремію застосовували гентаміцин у звичайних дозах. Основний принцип антибактеріальної терапії – це тривалий курс до 10-го дня нормальної температури, щоб уникнути рецидивів та ускладнень. В 2007 р. на ензоотичних територіях вакциновано проти туляремії 770 осіб (96,8 %), ревакциновано 703 особи (93,7 %). В 2007р. в Донецькій області з профілактичною метою для визначення рівня імунітету серед контингентів групи ризику та серед жителів ензоотичных територій обстежено серологічним методом 145 осіб. Позитивні результати виявлені у 119 щеплених осіб (82,1 %) і у однієї перехворілої в Артемівському районі (контингент групи ризику). Туляринові проби поставлені 582 особам, при цьому позитивні результати виявлені у 326 (56,0 %). Основним завданням санітарно-епідеміологічної служби залишається динамічне лабораторне спостереження за циркуляцією збудника туляремії в об'єктах навколишнього середовища, організація протиепідемічних і протиепізоотичних заходів щодо недопущення захворювань серед людей, у тому числі загальна профілактична імунізація групи ризику з попередньою перевіркою у них напруженості імунітету; проведення дератизаційних заходів на об'єктах підвищеного епідризику. З метою зниження діагностичних помилок при туляремії з урахуванням епідеміологчної ситуації і особливостей цього захворювання необхідно якомога широко інформувати лікарів суміжних фахів.

Последние комментарии