Medsocium.com

Бичкова О.Ю. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Захворювання жовчного міхура та жовчовивідних шляхів останнім часом мають тенденцію до неухильного поширення і займають одне з провідних місць серед причин непрацездатності у всьому світі. В індустріально розвинутих країнах на хронічний холецистит (ХХ) страждає до 20% дорослого населення. Тривалий хронічний запальний процес сприяє тому, що при ХХ у патологічний процес закономірно втягується печінка, що призводить до функціонально-морфологічних порушень з її боку. Мета дослідження - виявити особливості і характер морфологічних змін з боку печінки у хворих на ХХ, у тому числі калькульозний. Обстежено 47 хворих на ХХ у віці від 26 до 68 років. Діагноз ХХ був верифікований на підставі клініко-лабораторних та інструментальних методів обстеження. Для аналізу матеріал був розподілений на три групи в залежності від тривалості захворювання на ХХ. За даними анамнезу тривалість захворювання на ХХ у 20 (42,6%) пацієнтів складала до 5 років, у 16 (34,0%) - від 5 до 10 років і у 11 (23,4%) - понад 10 років. Біопсія печінки була узята під час виконання лапароскопічної холецистектомії з приводу хронічного калькульозного холециститу. Парафінові зрізи фарбували гематоксилін-еозином, за Giemsa, за van Gieson, PAS або ШИК-реакцією. При аналізі отриманих результатів (табл.) виявлено, що морфологічні зміни паренхіми печінки були відсутні тільки у 6 (12,8%) обстежених, причому 5 з них страждали на ХХ протягом незначного періоду (до 5 років). Таблиця Характер морфологічних змін тканини печінки у хворих на ХХ у залежності від тривалості захворювання

 

Морфологічні ознаки	Групи			Разом
	До 5 років, n=20	Від 5 до 10 років, n=16	Понад 10 років, n=11
Фіброзні зміни	-	4	3	7
Лімфоцитарна інфільтрація: Слабка Помірна Виражена	- - -	2 - -	5 2 1	7 2 1
Жирова дистрофія: Слабка Помірна Виражена	2 2 -	- 2 4	- - 4	2 4 8
Холангіти: Слабкий Помірний Виражений	5 3 -	4 4 4	3 3 5	12 10 9
Дилятація синусоїдів	-	2	3	5
Відсутність морфологічних змін	5	1	-	6

У 41 (87,2%) хворого при гістологічному дослідженні печінки виявлені патоморфологічні зміни у вигляді хронічного неспецифічного реактивного гепатиту: фіброзні зміни портальних трактів (14,9%), лімфоцитарна інфільтрація міжчасточкових протоків (21,3%), жирова дистрофія гепатоцитів (29,8%), внутрішньопечінкові холангіти (66,9%) і дилятація синусоїдів (10,6%). Виявлено взаємозв'язок між частотою розвитку і тяжкістю внутрішньопечінкового холангіту і тривалістю захворювання на ХХ. В міру зростання тяжкості холангіту підвищувався ступінь лімфоцитарної інфільтрації. Виявлено паралелізм між ступенем виразності холангіту і частотою фіброзних поразок портальних трактів і його залежність від тривалості захворювання і стадії патологічного процесу. Зі збільшенням тривалості захворювання на ХХ частота наявності і ступінь виразності жирової дистрофії гепатоцитів зростають. Таким чином, ХХ поєднується з хронічним неспецифічним реактивним, тяжкість проявів якого корелює з тривалістю захворювання. Наявність при ХХ супутнього хронічного неспецифічного реактивного гепатиту потребує призначення таким хворим гепатопротекторних засобів.