Патологічні зміни жовчовивідних шляхів у хворих з алкогольними ураженнями гепато-біліарної та серцево-судинної системи

Лисенко Г.І., Родонежська Ю.В. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика Актуальність даного дослідження полягає у широкому розповсюдженні патології жовчного міхура серед хворих з алкогольними ураженнями печінки. Особливу цікавість викликає наявність у даних хворих холестерозу жовчного міхура. Холестероз жовчного міхура є однією з найбільш доведених причин зниження скоротливої здатності жовчного міхура внаслідок відкладення ліпоїдних компонентів в стінці жовчного міхура. Некалькульозний холестероз є передстадією, а його калькульозна форма – синонімом жовчокам”яної хвороби. Мета дослідження: Діагностика та лікування холестерозу жовчного міхура у хворих з алкогольними ураженнями гепато-біліарної та серцево-судинної системи”. Задачі дослідження: ♦ Прослідкувати закономірніст виникнення холестерозу жовчного міхура у хворих з алкогольними ураженнями гепато-біліарної та серцево-судинної системи. ♦ Оцінити ефективність лікування холестерозу жовчного міхура у хворих хворих з алкогольними ураженнями гепато-біліарної та серцево-судинної системи шляхом комбінованого застосування препаратів урсодезоксихолевої кислоти та статинів на фоні гіполіпідемічної дієти. Матеріали та методи дослідження. Була відібрана група пацієнтів у кількості 30 осіб (21 чоловік та 9 жінок) у віці від 35 до 60 років. Середня тривалість захворювання складала 10,0 ± 1,6 років. Хворі були обстежені за наступною схемою: об”єктивне обстеження (анамнестичні дані, огляд); клінічний аналіз крові; загальний аналіз сечі; біохімічний аналіз крові (білірубін, АлТ, АсТ, загальний холестерин, тригліцериди, в-ліпопротеїни, ЛФ, ГГТП, глюкоза крові); УЗД печінки та жовчного міхура; ЕКГ; ехокардіографія; велоергометрія. Результати дослідження. До початку лікування у хворих спостерігались скарги на: гіркоту у роті зранку – 25 (83,3%); відрижку – 15 (50%) ; нудоту – 9 (30%); блювоту – 2 (6,6%); відчуття важкості у епігастральній ділянці – 20 (66,6%); больові відчуття у ділянці правого подребер”я – 22 (73,3%); метеоризм – 19 (63,3%); порушення стільця - 17 (56,6%); біль у ділянці серця при фізичному навантаженні – 12 (40%); задишку при фізичному навантаженні – 5 (16,6%); У 5 (16,6%) хворих будь-які скарги щодо розладів діяльності шлунково-кишкового тракту та гепато-біліарної системи були відсутні. Під час проведення ультразвукового дослідження органів черевної порожнини були виявленни: УЗД ознаки, які дозволили припустити наявність холестерозу жовчного міхура у 12 (40%) хворих; дискінезія жовчного міхура за гіпотонічним типом у 15 (50%) хворих; наявність конкрементів у жовчному міхурі у 3 (10%) хворих. У 16 (53,3%) хворих було виявлено алкогольний гепатит. У 8 (26,7%) було виявлено ознаки ішемічної хвороби серця. Хворі були розподілені на дві групи, одна з яких складалась з 8 (26,7%) хворих, які мали ознаки ішемічної хвороби серця та отримували антиангінальну терапію, статини, з метою нормалізування фізико-хімічних властивостей жовчі та функціонального стану печінки - препарати урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) з розрахунку 13-15 мг/ кг ваги, що в середньому складало по 1 капсулі 250 мг х 3 рази на добу через 1 годину після їжі; інша група, яка складалась з 22 (73,3%) хворих отримувала лікування препаратами статинів та УДХК на фоні гіполіпідемічної дієти. Через 1 місяць після початку лікування була відмічена позитивна динаміка клінічних проявів. Висновок. В процесі проведення комбінованого лікування гіполіпідемічними препаратами та препаратами урсодезоксихолевої кислоти було відмічено тенденцію до зменшення клінічних проявів ураження жовчовивідних шляхів у хворих з алкогольними ураженнями гепато-біліарної та серцево-судинної системи, нормалізації показників ліпідного спектру крові, та регрес ймовірних ультразвукових критеріїв холестерозу жовчного міхура.

Последние комментарии