Medsocium.com

Круглова О.В. Луганський державний медичний університет За даними літератури багатьма авторами відзначається істотна роль кишечнику та мікрофлори кишечнику в патогенезі хологенного сепсису. В той же час відомо, що в хворих з наявністю дисбіозу кишечнику (ДбК) має місце наявність хронічної патології з боку гепатобіліарної системи, що обумовлено тісними анатомо-фізіологічними особливостями. Найчастіше у хворих на ДбК має місце наявність супутнього хронічного некалькульозного холециститу (ХНХ). Сепсис, як самостійна важка форма інфекційних хвороб, що закінчується в значній частині випадків летальним результатом, здавна цікавив клініцистів, як захворювання, що перебігає в патогенетичному плані на тлі зриву імунних механізмів захисту, що при цьому виявляються неспроможними і не можуть захистити організм людини от агресії мікробів При дії мікробів і їхніх токсинів у хворих з розвитком сепсису істотно порушується поперед усього біохімічні процеси. Універсальним показником наявності пошкоджень клітин, є активація процесів перекисного окислення ліпіді. Тому є доцільним дослідження стану ПОЛ шляхом дослідження вмісту у сироватці крові продуктів ПОЛ – малонового диальдегіду (МДА) та дієнових конёюгат (ДК). Отримані дані оброблялися математично на персокомп’ютері Celeron 300 А з використанням стандартних пакетів прикладних програм, розрахованих на обробку імунологічної інформації. Під наглядом знаходилося 70 хворих, що підлягали біохімічному обстеженню з метою уточнення активності ПОЛ. Вміст МДА і ДК у сироватці крові досліджували спектрофотометрично, визначали також ПГЕ. При вивченні показників ПОЛ було встановлено, що в сироватці крові хворих з ХНХ на тлі ДбК має місце істотне підвищення концентрації продуктів ПОЛ – як кінцевих так і проміжних. Дійсно, концентрація МДА в сироватці крові зростала в середньому в 1,9 рази в порівнянні з показником норми (P<0,001), досягаючи 6,9±0,4 мкмоль/л. Вміст ДК у крові хворих збільшувався в середньому в 1,6 рази, досягаючи 14,6±0,5 мкмоль/л. Нарешті, показник ПГЕ збільшувався в 5,2 рази, досягаючи 18,8±0,9%, при нормі 3,6±0,3% (P<0,001). Отже, відповідно до отриманих даних, встановлено істотне збільшення концентрації ПОЛ у сироватці крові і показника ПГЕ, що свідчить про активацію процесів пероксидації ліпідів в обстежених хворих. Індивідуальний аналіз і проведення клініко-лабораторних паралелей між характером клінічного перебігу захворювання і рівнем зрушень вивчених лабораторних дозволило установити, що максимальний рівень ПГЕ і найбільша концентрація МДА і ДК відзначаються при наявності істотних виражених змін у шлунку чи ДПК. Виходячи з цього являє цікавість подальше вивчення показників ПОЛ у ході диспансерного спостереження в плані можливого використання даних показників у прогностичному плані – для прогнозування виникнення хологеного сепсису. Інтерпретуючи отримані дані, слід зазначити, що тривале збереження підвищеного рівня ПОЛ свідчить про збереження патологічного процесу в організмі, при якому зберігається ймовірність деструкції біомембран клітинних структур і дистрофічні процеси в клітинах. Отже, активація процесів ПОЛ має істотне патогенетичне значення у патогенезі хологеного сепсису у хворих з ХНХ на тлі ДбК і повинна враховуватися при проведенні лікувальних заходів у хворих з даною патологією.