Medsocium.com

Лисенко Г.І., Родонежська Ю.В. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика Дослідження останніх років призвели до збільшення кількості інформації щодо патології жовчного міхура, а особливо, холестерозу жовчного міхура. Дуже цікавим залишається питання ураження жовчовивідних шляхів у хворих на вірусні гепатити, які спостерігаються у 40 – 60% хворих з вірусними ураженнями печінки. Мета дослідження: Виявлення порушення функції жовчовивідних шляхів у хворих з вірусними гепатитами. Задачі дослідження: ♦ Діагностика порушення функції жовчовивідних шляхів у хворих з вірусними гепатитами; ♦ Корекція порушення функції жовчовивідних шляхів у хворих з вірусними гепатитами шляхом застосування препаратів урсодезоксихолевої кислоти та препаратів, які покращують жовчовиділення. Матеріали та методи дослідження. Була відібрана група пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом С, латентна фаза, у кількості 23 осіб (16 чоловіків та 7 жінок) у віці від 25 до 45 років. Середня тривалість захворювання складала 6 ± 2,8 роки. Всім хворим з метою підтвердження діагнозу було проведено серологічне дослідження крові - досліджували маркери вірусних гепатитів В і С (НВsAg, анти HBc Ig G, анти-HCV, ПЦР-РНК). Результати дослідження.Для оцінки стану печінки та біліарної системи (особливо жовчного міхура) всій групі хворих було проведено ультразвукове дослідження печінки та жовчного міхура. У всіх 23 (100%) хворих були виявлені зміни з боку жовчного міхура: потовщення стінки жовчного міхура (3мм і більше); зменшення скоротливості жовчного міхура (менш 50%); збільшення густини міхурової жовчі; збільшення плотності стінки жовчного міхура. Вивчення стану (розміри, форма) жовчного міхура виявило переважання гіпотонії у 22 (95,6%) хворих. На основі даних УЗД було встановлено: у 21 (91,3 %) хворих наявна дифузна форма холестерозу жовчного міхура; у 1 (4,3%) хворого наявна поліпозна форма холестерозу жовчного міхура; у 1 (4,3%) хворого наявний калькульозний холестероз жовчного міхура. Хворі отримували комбіноване лікування, яке складалось з препаратів урсодезоксихолевої кислоти, з метою нормалізування функціонального стану печінки та фізико-хімічних властивостей жовчі, а також, препаратів, які сприяють жовчовиділенню – дюспаталін, діцител.Через 3 місяці після початку лікування у 11 (47,8%) хворих спостерігались наступні зміни при УЗД: зменшення товщини стінки жовчного міхура до 2 мм; зменшення розмірів жовчного міхура; поліпшення його скоротливості; зменшення густини міхурової жовчі. У 1 (4,3%) хворого, у якого були виявлені конкременти на початку дослідження, спостерігалось зменшення розмірів конкременту. У 1 (4,3%) хворого у якої на початку дослідження було виявлено поліп жовчного міхура спостерігалось зменшення розмірів поліпу. Таким чином, було отримано підтвердження абсолютно достовірного критерію холестерозу жовчного міхура: регрес імовірних ультразвукових критеріїв при медикаментозній дехолестеринізації. У 10 (43,4%) хворих спостерігалось зменшення вираженості скарг, але динаміки УЗД ознак за час терапії, що проводилась, не спостерігалось. Можливо, це пов”язано з невеликим терміном лікування і хворі потребують подальшого лікування та спостереження у динаміці. Висновок. У хворих з хронічним вірусним гепатитом С спостерігається порушення функції жовчовивідних шляхів (холестероз жовчного міхура, дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпотонічним типом), що призводить до зміни фізико-хімічних властивостей жовчі та порушення відтоку жовчі, що призводить в майбутньому до розвитку жовчокам»яної хвороби. Препарати урсодезоксихолевої кислоти позитивно впливають на фізико-хімічні властивості жовчі і повинні використовуватись у комплексній терапії вірусних гепатитів. Форма участі у науковому форумі: Тільки публікація.