Medsocium.com

Шевченко Г.М., Рєзніков А.П., Загородня Л.Я., Шевчук Т.В. Рівненська обласна санепідемстанція Внутрішньо-лікарняні гнійно-септичні інфекції залишаються серйозною проблемою охорони здоровя. У Рівненській області здійснюється цілеспрямована робота щодо удосконалення епідеміологічного нагляду за внутрішньо-лікарняною інфекцією. Протягом 20 останніх років налагоджена щомісячна звітність про всі випадки гнійно-септичної інфекції, як серед новонароджених і породіль, так і серед пацієнтів хірургічного профілю. У пологових стаціонарах запроваджене сумісне перебування породіль і новонароджених. В усіх стаціонарах створені комісії з координації заходів профілактики гнійно-септичних інфекцій та раціональному застосуванню антибіотиків. За останні 5 років в абсолютній більшості пологових закладів та хірургічних стаціонарів проведені високоякісні ремонти із обладнанням автономного гарячого водопостачання, облаштовані сучасні душові. У пологових стаціонарах проводиться детальний розбір причин виникнення кожного випадку гнійно-септичної інфекції з відповідними висновками, акти розбору поступають у райміськсанепідемстанції і аналізуються епідеміологом. Постійна робота щодо удосконалення епідеміологічного нагляду сприяла покращенню епідемічної ситуації в пологових стаціонарах. В області досягнуто реєстрації переважної більшості гнійно-септичних інфекцій серед новонароджених. За останні три роки відбулось зниження захворюваності серед новонароджених з 14,6(2001 р.)випадків на 1000 новонароджених до 9,8 (2003 р.).За цей час значно покращилось охоплення мікробіологічним обстеженням новонароджених з гнійно-септичною інфекцією і досягло у 2003 році 98,5%. Разом з тим у профілактиці гнійно-септичних інфекцій є чимало невирішених проблем. До цього часу не проводиться повна реєстрація післяопераційних гнійно-септичних ускладнень. Спеціалісти хірургічної служби не зацікавлені в реєстрації цієї патології, що потребує застосування механізмів, які б заохочували до цього. Велику шкоду профілактиці гнійно-септичних інфекцій завдає неконтрольоване застосування антибіотиків за рахунок пацієнтів, а також без рецептурний їх відпуск в аптечній мережі. Пологові і хірургічні стаціонари через відсутність мікробіологічних лабораторій не здійснюють моніторингу за циркуляцією госпітальних штамів мікроорганізмів. Антибіотики в більшості випадків призначаються без визначення чутливості мікроорганізмів. Нами досліджено, що понад 84% випадків гнійно-септичної інфекції серед новонароджених були викликані золотистим стафілококом. Встановлено, що понад 94% штамів золотистого стафілококу були стійкими або слабо чутливими до мономіцину, фурадоніну, бензилпеніциліну, ципрофлоксацину, ампіциліну, карбеніциліну, рістоміцину. 29,6% штамів золотистого стафілококу, виділені від „носіїв” серед персоналу, виявилися оксацилінорезистентними. Відмічене в динаміці за 3 роки зростання стійкості штамів золотистого стафілококу до більшості антибіотиків. За останні роки різко зросла кількість внутрішньоутробних інфікувань новонароджених(до 80% від загальної кількості), що вимагає значного покращення диспансеризації вагітних та всіх жінок. Все ще залишаються проблеми у забезпеченні лікувально-профілактичних закладів білизною, дезінфікуючими засобами, стерилізаційною та дезінфікуючою апаратурою. У лікувально-профілактичних закладах існує нагальна потреба удосконалення застосування дезінфікуючих засобів та контролю за стерилізацією.