Medsocium.com

Ляпіс М.О., Іващук Л.Ю.,Чепесюк В.О. Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського Не зважаючи на те, що сучасна класифікація сепсиса в світі загальноприйнята, суперечки довкола цього питання тривають і дотепер. Зокрема, це стосується діагностики синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ) за загальноприйнятими 4-ма критеріями. Деякі прихильники старої класифікації заявляють, що гіпертермія > 38 оС, тахікардія > 90 за 1 хвилину, частота дихання > 20 за 1 хвилину, та число лейкоцитів > 12000 в мм3 зустрічаються чи не в кожного хворого з гострим флегмонозним апендицитом. В зв’язку з цим ми проаналізували іторії хвороби 213 хворих, які знаходились на лікуванні в клініці з діагнозом: гострий флегмонозний та гострий гангренозний апендицит з 2001 по 2003 рік. Чоловіків було 99, жінок – 114. Вік хворих коливався від 15 до 70 років. Всі пацієнти лікувались за загальноприйнятими стандартами. 4 вищевказані критерії ССЗВ констатовані в 67 хворих (31,4 %), 3 параметри в 85 (39,9 %), 2 – в 49 (23 %), 1 – в 12 (5,7 %). Ретроспективно проаналізували перебіг захворювання в двох групах. Перша – 152 (71,3 %) хворих, в яких діагностовано 3 та 4 ознаки і друга – 61 (28,7 %) пацієнт з 1 або 2 критеріями. За віком та статтю в згаданих групах достовірної різниці не виявили. За морфологічними змінами в 1-ій групі діагностовано 28 % гангренозних апендицитів, в 2-ій групі цей відсоток становив 23 %, що не вказує на домінуючу роль вищеозначеного фактора. Відмічено, що лейкоцитоз, як критерій ССЗВ, в першій групі був присутній в 78,2 % хворих, тоді як в другій – в 16,3 %. Гіпертермія, відповідно, в 49,3 та 63,9 %, тахікардія – в 87,1 % та 90,3 %, тахіпное – в 42,5 % та 20,7 %. Таким чином, в першій групі достовірно частіше відмічався лейкоцитоз та тахіпное. Клінічний перебіг хвороби ми оцінили за характером та кількістю післяопераційних ускладнень та середнім терміном перебування в стаціонарі. В першій групі ускладнення діагностовані в 23 хворих (15,1 %), в другій – в 6 (9,8 %). Характер комплікації наведено в таблиці.

 

Характер ускладнення	Групи хворих
	І	ІІ
Нагноєння післяопераційної рани	15	4
Внутрішньочеревні абсцеси	4	1
Кишкові нориці	2	1
Абдомінальний сепсис	2	-
Разом	23	6

Таким чином, вважаємо, що при постановці діагноза, в основі якого лежить гнійно-запальний чинник, необхідно визначати ознаки ССЗВ і виносити цей синдром в діагноз при наявності не менше трьох його критеріїв. Це дозволить, в певній мірі, прогнозувати перебіг патологічного процесу, диференціювати лікувальну тактику, особливо в післяопераційному періоді, та запобігти прогресуванню ССЗВ і його трансформації в сепсис.