Medsocium.com

Шевчук М.Г., Ткачук О.Л., Герич Р.П., Побуцький О.О., Голотюк В.В. Івано-Франківська державна медична академія Деструктивні форми гострого панкреатиту (ГП) зумовлюють різноманітні функціональні та гуморальні, первинні та вторинні патологічні впливи на організм хворого, що часто спричиняє значні розлади життєво важливих функцій організму і розвиток синдрому поліорганної недостатності. Інфікування вогнищ панкреонекрозу призводить до розвитку панкреатичного сепсису і стає основною причиною смертності хворих. Обтураційна жовтяниця калькульозного та пухлинного ґенезу не належить до первинно-септичних захворювань, однак контамінація мікрофлори патогенетично пов’язана з виникненням та прогресуванням обтураційної жовтяниці. Синдром системної запальної відповіді (ССЗВ) при обтураційній жовтяниці і гострому деструктивному панкреатиті слід розглядати як комплекс патофізіологічних змін, що виникають в організмі під впливом проникнення у внутрішнє середовище ліпополісахаридних сполук – маркерів мікробної інвазії. Нами проаналізовано результати хірургічного лікування 240 хворих на ГП і 52 хворих з обтураційною жовтяницею, спричиненою раком головки підшлункової залози, а також 48 хворих із жовтяницею калькульозного ґенезу. Ступінь тяжкості стану хворих визначали за шкалою АРАСНЕ ІІ, а рівень ендотоксикозу визначали за вмістом пептидів середньої молекулярної маси (ПСММ), лейкоцитарним індексом інтоксикації (ЛІІ), цитобіохімічним індексом інтоксикації (ЦБІІ), цитобіохімічним індексом регресії ендотоксикозу (ЦБІРЕТ). До комплексу лабораторних обстежень включали визначення концентрації інтерлейкіну – 1 (IL-1) та фактору некрозу пухлини (TNF – α). Активність цитокінів визначали за методикою ELISA у периферичній крові, взятій напередодні операції та через 3-5 діб після операції. Для уточнення діагнозу і встановлення глибини ураження паренхіми підшлункової залози та причини обтураційної жовтяниці використовували спеціальні та інструментальні методи дослідження (УЗД, комп’ютерну томографію фіброгастродуоденоскопію, ретроградну панкреатикохолангіографію, лапароскопію). Висновки: Некротичні форми ГП і обтураційна жовтяниця різної етіології ускладнюються розвитком ССЗВ або септичним станом. Інтенсивність ретикулоендотеліальної реакції залежить від тяжкості перебігу обтураційної жовтяниці. Зміна концентрації IL-1 і TNF–α при жовтяницях пухлинного та доброякісного походження не має специфічних відмінностей. Концентрація IL-1 у периферичній крові є більш чутливим маркером мікробної контамінації, однак тяжкість стану хворих корелює з концентрацією TNF–α, зростання якої свідчить про розвиток поліорганної недостатності. Впровадження опрацьованих підходів до лікування хворих з гнійно-септичними ускладненнями ГП на основі індивідуалізованої етапної хірургічної тактики з широким використанням малоінвазивних методів та оперативних втручань у поєднанні з інтенсивною терапією дозволило значно зменшити загальну і післяопераційну летальність.