Medsocium.com

Кузнєцов С.В., Столяров К.Є. Харківський державний медичний університет Різноманіття етіологічних форм і варіантів перебігу бактеріальних кишкових інфекцій у дітей ставить перед клініцистами складні завдання вирішення питань їх діагностики, прогнозування перебігу та терапії. На наш погляд отримання сукупності даних структурного стану печінки та показників портальної гемодинаміки дозволить більш об’єктивно підходить до оцінки ступеня тяжкості інфекційного процесу у дітей хворих на бактеріальні кишкові інфекції. Мета роботи - Вивчення стану печінки та портальної гемодинаміки при бактеріальних кишкових інфекцій у дітей Під спостереженням знаходилося 186 дітей у віці 1 місяця - 3 років, хворих бактеріальними кишковими інфекціями. Контрольну групу складали 94 здорові дитини. В усіх дітей поряд з загальноклінічними, біохімічними, бактеріологічними і серологічними методами проводилося ультразвукове обстеження печінки з інтервалом у три доби до моменту виписки з стаціонару. Портальна гемодинаміка вивчалась імпульсним допплером. Проведені дослідження виявили, що при легкій і середньотяжкій формах бактеріальних кишкових інфекцій зміни печінки полягали в незначному збільшенні її часток (36% випадків), підвищенні ехогенності печінкової паренхіми (24% випадків). Зміни портальної гемодинаміки полягали в підвищенні максимальній швидкості (МШ) кровотоку по воротняній вені з підвищенням індексу резистентності (ІР) та незначним прискоренням МШ кровотоку по печінковій артерії з нормальним ІР (87% випадків). У 13% випадків портальна гемодинаміка не відрізнялась від показників контрольної групи. Ультразвукові ознаки ураження печінки та портальної гемодинаміки у цих хворих зберігалися в гострому періоді протягом 4-5 доби хвороби і цілком зникали в періоді реконвалесценції. У хворих важкими формами і при затяжному перебігу хвороби збільшення часток печінки визначалося у 92% випадків, підвищення ехогенності паренхіми - у 83%. При цьому мали місце периваскулярна інфільтрація воротняної вени та її гілок I-III порядку (88% випадків), збільшення діаметра воротняної вени (78% випадків), збільшення I сегмента (72% випадків). Зміни портальної гемодинаміки полягали в підвищенні МШ кровотоку в воротняній вені зі зниженням ІР та зниженні МШ кровотоку у печінковій артерії з підвищенням ІР (93% випадків). У 7% випадків МШ кровотоку та ІР в воротняній вені знижувались, разом з зниженням МШ кровотоку та підвищенні ІР в печінковій артерії. Виявлені в цих хворих ультразвукові зміни печінки та портальної гемодинаміки носили більш стійкий характер, зберігалися до 14-18 доби і спостерігались в періоді реконвалесценції з тенденцією до їх поступової регресії. Таким чином результати проведених досліджень виявили зміни печінки та портальної гемодинаміки, які у сукупності свідчать о розвитку при бактеріальних кишкових інфекціях у дітей гепатиту. Останнє необхідно ураховувати при проведенні лікування хворих та догляду реконвалесцентів на етапах диспансерного спостереження.