Стан жовчоутворюючої функції печінки у хворих різного віку після холецистектомії з приводу жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ)

Ягмур В.Б.
Державна установа “Інститут гастроентерології АМНУ”, м. Дніпропетровськ

Мета: Визначити залежність жовчоутворюючої функції печінки у хворих різного віку після холецистектомії з приводу ЖКХ
Матеріали та методи дослідження: Обстежені 75 хворих (70 жінок, 5 чоловіків), яким з приводу ЖКХ за 1-3 роки до обстеження – у середньому (1,52±0,71) р. виконувалась холецистектомія. Згідно віку пацієнти були розподілені на групи: першу (І) склали 24 хворих віком від 27 до 44 років, у середньому – (37,5±5,4) р.; другу (ІІ) – 27 пацієнтів віком від 45 до 54 років – (49±5,8) р. в середньому; третю групу (ІІІ) склали 24 хворих у віці від 55 до 70 років – (61,54±3,90) р. в середньому. Предметом дослідження була печінкова порція жовчі хворих, по вмісту окремих показників якої вивчалась синтетична, дезінтоксікаційна функція печінки, літогенність жовчі, загальний вміст жовчних кислот (ЖК) та їх фракцій, вміст холестерину (Х) і фосфоліпідів (ФЛ).

Результати дослідження: Жовч хворих після ХЕ зберігала літогенні властивості, це втілювалося в зменшенні рівня ЖК до (3,83±0,19) ммоль/л і ФЛ до (58,24±2,14) ммоль/л (р<0,02) в печінкової порції жовчі у 77,33% та 96,0% пацієнтів відповідно. Відмінності між групами стосувались вмісту ЖК: так, їх рівень був зниженим у 41,67% хворих І групи, 74,07% – ІІ групи та у 91,67% пацієнтів ІІІ групи. Частота змінених показників фосфоліпідів між групами достовірно не відрізнялась.

Підвищений рівень холестерину (Х) жовчі до (1,84±0,15) ммоль/л спостерігався лише у чверті пацієнтів, але у 33,3% хворих зі зменшеним вмістом Х до (0,40±0,02) ммоль/л холато-холестериновий коефіцієнт був значно зниженим, тому літогенні властивості зберігалися саме за рахунок недостатності ЖК та ФЛ. Поряд зі збільшенням з віком частоти недостатнього вмісту ЖК достовірних відмінностей між групами в частоті зменшення холатохолестеринового коефіцієнту не спостерігалось. Він був зниженим до 5,90±0,1 у 83,33% хворих І групи, до 6,01±1,1 у 74,07% – ІІ та до 5,45±1,3 у 83,33% пацієнтів ІІІ групи.

Біліарна недостатність до (0,280,02) ммоль/л була виявлена у більшості (85,33%) обстежених хворих; переважно це була недостатність помірного ступеня. Зі зростанням віку хворих частота її збільшувалась: так зниження дебіту ЖК було виявлене у 45,83% хворих І групи, у 55,56% - ІІ групи та у 95,83% пацієнтів ІІІ групи. Зміни в спектрі ЖК стосувались вмісту тригидроксильованих та таурокон’югованих фракцій. Зниження вмісту тауродіоксихоланових кислот виявлено в 79,17% хворих І групи, 77,78% – ІІ та у 79,17% пацієнтів ІІІ групи; зниження концентрації глікодіоксихоланових кислот – відповідно у 56,00, 79,17 та 75,00% хворих. Зниження вмісту таурохолевої та глікохолевої кислоти спостерігалось відповідно у 95,83% і 87,50% хворих І групи; 74,07% і 77,78% – ІІ та у 87,50% і 66,67% пацієнтів ІІІ групи. Співвідношення глікокон’югованих та таурокон’югованих фракцій було порушенним у 85,33% всіх хворих: зниження цього коефіцієнту (що косвено свідчить про пригничення дезинтоксикаційної функції печінки) спостерігалось у 57,33%, підвищення – у 30,67% хворих. Достовірних відмінностей між групами в кількості ЖК та в співвідношенні їх фракцій не спостерігалось.

Висновки: Жовч хворих після ХЕ зберігає літогенні властивості. Зі зростанням віку хворих концентрація ЖК знижується, збільшується частота біліарної недостатності. Достовірних відмінностей між групами в кількості та в співвідношенні фракцій ЖК не спостерігалось. Частота змінених показників фосфоліпідів жовчі між групами достовірно не відрізнялась.