Стеноз носоглотки при епіфарингіті ЕБВ-етіології

Дикий О.Б., Заремба І.О., Матейко Г.Б. Державний медичний університет, м. Івано-Франківськ Незважаючи на невисоку частоту ускладнень при ЕБВ-інфекції, іноді вони можуть домінувати серед її клінічних проявів. Нерідко у дітей розвиваються стеноз носоглотки, причиною якого є гострий набряк її слизової і носоглоткового мигдалика. ЕБВ реплікується в лімфоїдних утвореннях носо- і ротоглотки, викликаючи виражену проліферацію лімфоїдної тканини. Внаслідок порушення загального і місцевого імунітету, його клітинної і гуморальної ланок приєднується вторинна бактерійна флора (стафіло-, стрептококи) з розвитком набряково-гіпертрофічного епіфарингіту, прояви якого спостерігаються з перших днів хвороби на тлі гарячки, інтоксикації, лімфоаденопатії. Епіфарингіт – результат місцевої реакції носоглотки на проникнення лімфотропного вірусу з вираженим проліферативним ефектом в лімфоїдній тканині, де він інтенсивно реплікується та активації супутньої бактерійної інфекції. В клінічній картині захворювання, особливо у дітей, на передній план виступає ураження носоглотки, яке проявляється вираженим затрудненням носового дихання. Такі хворі дихають відкритим ротом, голос набуває гнусавого відтінку, відмічаються виражені гіперемія і набряк слизової оболонки нижніх носових ходів, входу в носоглотку. Нерідко на носоглотковому мигдалику появляються різної величини і характеру налети біло-жовтого чи брудно-сірого кольору, рихлі, що легко знімаються та іноді повністю покривають всю поверхню мигдалика. Характерними є гіперемія м’якого піднебіння, верхніх бокових валиків, слизової носоглотки. В результаті розвитку гострого набряку слизової носоглотки виникають явища назофарингіального стенозу – дихання затруднене, шумне, стенотичне, голос з гнусавим відтінком. Вони, як правило, поєднуються з проявами фарингіального стенозу і є причиною гострої дихальної недостатності. Спочатку виникає часте дихання, появляється задишка, відчуття нестачі повітря при мінімальному фізичному навантаженні. Згодом воно наростає, появляється задишка у стані спокою, ціаноз губ, тахікардія, тривога, неспокій. Лікувальна тактика при такому стані полягає у постійній аерозольній інгаляції судиннозвужуючих, протиалергічних і протизапальних засобів. З метою відновлення фарингіальної прохідності здійснюють аерозольні інгаляції нафтизином. Зразу після інгаляції нафтизином дають аерозоль з вмістом 3 мл гідрокарбонату натрію, 30 мг преднізолону, 1мл 1% дімедролу, 3 мл хлорфіліпту, 1мл 2% но-шпи. Внаслідок цього ще більше розширюється просвіт носоглотки і закріплюється ефект аерозольної інгаляції нафтизину. Крім цього, пацієнти отримують оксигенотерапію – зволожений кисень через носоглоткові катетери в концентрації 35-40% до зникнення явищ кисневої недостатності. Отже, при EBV-інфекції гостра дихальна недостатність виникає внаслідок вентиляційних розладів дихання, обумовлених гострим фарингеальним стенозом. Ефективність лікувальних заходів у таких хворих залежить від своєчасного їх проведення.

Последние комментарии