Вентилятор – асоційвани пневмонії у дітей: діагностика і антибактеріальна терапія

Дмитрієв Д.В., Носіков О.М.,Обливач С.А, Катілов О.В., Мазулов О.В. Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова Метою роботи була оптимізація діагностики і антибактеріальної терапії вентилятор-асоційованої пневмонії (ВАП) у дітей. Методи: Дизайн дослідження – одноцентрове, проспективне, нерандомізоване, типа випадок - контроль. Критерії включення – клінічні критерії ВАП R.F Grossman., A.Fein (2000), оцінка по шкалі СIPS більше 6 балів. Критерії виключення – важкий сепсис, гостре ушкодження легень. Мультиорганну дисфункцію (МОД) оцінювали за критеріями L.Doughty, важкість стану визначали за шкалою PRISM. Термін дослідження –з 01.01.2004г. по 01.01.2008 року. Штучна вентиляція легень (ШВЛ) тривалістю більше 48 годин проводилась 304 пацієнтам. ВАП була виявлена у 52 хворих (17,1%).Середня тривалість ШВЛ -9,3 ± 2,1 доби. Клінічні ознаки ВАП проявлялись на 6 добу (6,4 ± 0,2) ШВЛ. Померло 8 дітей (15,3 %). Респіраторна підтримка проводилась апаратом “Bear Cub” Забір матеріалу для виділення причинно-значимих штамів мікроорганізмів здійснювалась за допомогою санаційного катетера, ідентифікацію культур проводили на середовищі Мюллера- Хинтона. Статистичний аналіз проводили на основі пакета програм “Excel”. Результати: Клінічні ознаки ВАП проявлялись в середньому на 6 добу (6,4 ± 0,2) від початку ШВЛ. Оцінка за шкалою СIPS в день початку ШВЛ склала 3,1 ± 0,4 бала і 6,3 ± 0,3 бала на першу добу виявлення ВАП (p<0,05). Провідними в структурі органних ушкоджень при ВАП у новонароджених були респіраторна і неврологічна дисфункція. В 43,4% посівів була виявлена Гр(-) флора (E. coli -30%, P. aurogenosae -70%), а в 56,4% випадків – Гр (+) флора (Staph. аureus - 58%, Staph.epidermis - 22,5%, Streptoccocus viridea в 19,5%). В 42 % випадків ВАП було полімікробного характеру. Відмічалась відсутність клінічної ефективності таких антибіотиків, як цефтріаксону, ампіциліну, цефазоліну. Максимальна активність по відношенню до потенційних збудників ВАП була у меропенему, максипіму. На тлі застосування вище перерахованих антибіотиків спостерігались покращення клінічного перебігу ВАП: зниження температури тіла нижче 37,5оС на 3-4 добу, зниження кількості слизово-гнійних виділень з трахеобронхіального дерева, позитивна клініко-рентгенологічна динаміка лікування, зниження лейкоцитозу, зменшення тривалості ШВЛ. Висновки: Раціональна стартова антибактеріальна терапія сприяє як попередженню розвитку ВАП, так і більш сприятливому прогнозу перебігу захворювання.

Последние комментарии