Medsocium.com

Пархоменко Л.К., Єлоєва З.В. Харківська медична академія післядипломної освіти Вірусний гепатит А є частим інфекційним захворюванням дитячого віку та може бути причиною розвитку запальних і літогенних змін біліарної зони у наслідках хвороби. Найбільш вірогідним способом виявлення групи ризику щодо розвитку холецистохолангіту та холелітіазу серед дітей, хворих на вірусний гепатит А, є аналіз перебігу гострої фази: при циклічному перебігу захворювання спостерігається одужання без ускладнень, при ациклічному, затяжному, переважно холестатичному, - розвиток або посилення захворювань біліарної системи [1, 4]. Вивчення патогенезу ациклічних, затяжних форм вірусного гепатиту А доводить участь неспецифічних чинників захисту в механізмах виникнення холестазу, запалення та літогенезу [7]. При холестатичних варіантах гепатиту А змінюються показники фагоцитозу, обмежується фагоцитарний резерв [5, 6], що свідчить про дефіцит фагоцитарної реакції. Відомо про роль цитокінів у формуванні й інтеграції фізіологічних і патологічних реакцій [2], вивчалося їх значення в патології печінки [3, 8], однак практично немає наукових праць, присвячених участі цитокінів у формуванні ациклічних, затяжних, переважно холестатичних, варіантів вірусного гепатиту А. Таким чином, питання профілактики та корекції постгепатитних запальних і літогенних процесів майже не розроблені, що пов’язане з труднощами ранньої діагностики. Вищеприведене відображає відсутність чітких критеріїв прогнозування несприятливих наслідків у біліарній системі після перенесеного вірусного гепатиту А, що є підставою для проведення даної роботи. Враховуючи теоретичні припущення, метою нашої роботи було висвітлення ролі фагоцитарно-цитокі-нової ланки імунітету у формуванні запальних і літогенних процесів біліарної системи після перенесеного вірусного гепатиту А у дітей. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилось 150 дітей 11-14 років з різними варіантами перебігу вірусного гепати- ту А: у 105 мав місце гострий, циклічний перебіг, у 45 – затяжний, ациклічний. Контрольну групу склали 40 здорових дітей. Всім дітям проводилась фагоцитарна реакція (ФР) гепаринізованої крові зі спонтанним та індукова-ним НСТ-тестом (за методом Серебрейського – Антонової та Маянського) з визначенням фагоцитарного числа (ФЧ, %), фагоцитарного індекса (ФІ), фагоцитарного резерву (k=НСТіндук./НСТспонт.). Крім того, у всіх дітей в сироватці крові визначали рівень прозапального цитокіну інтерлейкіна-1в (IL-1в, нг/мл) за допомогою імуно- ферментного аналізу. Cтатистична обробка проведена за допомогою параметричних і непараметричних методів у відповід-ності з типами розподілу величин (метод Фішера-Стьюдента; критерії інверсій, Вілкоксона-Манна-Уітна та Уайта). У всіх випадках математико-статистичної обробки результатів дослідження визначалась вірогідність випадковості відмінностей (P). Результати й їх обговорення Показники фагоцитозу та прозапальних цитокінів крові у дітей з різними варіантами перебігу вірусного гепатиту А подані в таблиці 1, з якої видно, що при затяжних, ациклічних варіантах збільшуються ФЧ і ФІ при збереженні в межах норми k, що свідчить про підвищення активності й інтенсивності фагоцитоза на фоні стабільного фагоцитарного резерву (фаза субкомпенсації ФР). У дітей з гострим, циклічним перебігом вірусного гепатиту А ці показники практично не відрізняються від нормативних (фаза компенсації ФР). Аналогічна тенденція зберігалася і для IL-1в, активність якого неухильно підвищувалася тільки при затяжних варіантах перебігу захворювання, при гострих же варіантах нормалізувалася до періоду реконвалесценції, що свідчило про компенсаторний характер змін. Показники фагоцитозу та запальні цитокіни крові у дітей з різними варіантами перебігу вірусного гепатиту А

 

Висновки Велике значення для наслідків вірусного гепатиту А мають фактори неспецифічної резистентності, зо-крема нейтрофільний фагоцитоз і прозапальні цитокіни крові. Значна тенденція до запальних і літогенних процесів біліарної системи притаманна вірусному гепатиту А з ациклічним, затяжним варіантом перебігу, коли підвищується активність фагоцитарної реакції та прозапальних цитокінів крові. ЛІТЕРАТУРА 1. Возианова Ж.И. Инфекционніе и паразитарные болезни: Учебное пособие в 3-х томах. – Київ: “Здоров’я”, 2000. – Т.1. – 903 с. 2. Верещагін І.О., Колягіна Н.Т., Кучеренко Н.П. Показники реактивності організму дітей-реконвалесцентів вірусного гепатиту А з холестатичним варіантом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - №4. – С.47. 3. Гейвандова Н.И., Журкин А.Г., Байка А.П. Роль цитокинов в повреждении и репарации печени // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 2000. – Т.10, №1. – С.23. 4. Калинина Н.М., Сысоев К.А., Калиев А.М. Цитокины и острофазовый ответ печени // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 2000. – Т.10, №1. – С.32. 5. Крылова Е.А. Современные представления о цитокинах и их роль в диагностике и лечении // Гастроэнтерология (межведомственный сборник). – Днепропетровск. – 2001. – Вып.32. – С.425-434. 6. Нагоев Б.С., Иванова М.Р., Сижажева Л.Ф. Состояние функционально-метаболической активности лейкоцитов у больных вирусным гепатитом А // Материалы научно-практиччческой конференции с Международным участием “Современные проблемы диагностики и терапии гепатитов”. – Харьков. – 2000. – С.94-95. 7. Нейко Є.М., Александрук О.Д., Островський М.М. Фізіологія цитокінів // Галицький лікарський вісник. –