Medsocium.com

Ісаєнко О.Ю., Калініченко С. В.1, Антіпов В.С.2, Колоколова О.Б.3

Державна установа „Інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова АМН”, м. Харків1, Державний науковий центр „Харківський Фізико-технічний інститут”2, Харківська медична академія післядипломної освіти3

Створення нових ефективних вакцинних препаратів для профілактики інфекційних захворювань, зокрема повітряно – краплинних інфекцій, являє собою одну з найактуальніших задач медичної науки.
При отриманні антигенних комплексів та окремих антигенних субстанцій, необхідною умовою є вивчення їх токсичних властивостей.
Метою роботи було вивчення токсичних властивостей безклітинного антигенного комплексу та окремих його фракцій, отриманих шляхом ультразвукової дезінтеграції мікробних клітин B.pertussis і розподілених за допомогою гель – проникаючої хроматографії.
Для отримання антигенного препарату клітин B. pertussis (мікробна завісь з щільністю 1,0 МcFarland) руйнували за допомогою ультразвукового приладу ТУ 3468 - 001 – 42369179 - 03 при частоті - 130 кГц та п'яти годинній експозиції. Фільтрацію продуктів дезінтеграції проводили за допомогою мембранного фільтру з діаметром пор 0,2 μм та подальшим концентруванням шляхом випарювання. Фракціонування отриманого антигенного комплексу здійснювали за допомогою високоефективної гель – проникаючої хроматографії на колонці, заповненій гелем -TSK - GEL TOYOPEARL HW-60 Fine (фірми TOYOSODA). В якості елюенту використовували фосфатно - сольовий буфер (Na2HPO4 / NaH2PO4 - 30 ммоль/л, NaCl 100ммоль/л), рН якого дорівнювало 7,4. Швидкість рухливої фази становила 1,7 мл/мін.
Хроматографічний аналіз виявив чотири основні фракції антигенного комплексу з молекулярними масами: ≥ 1000 кДа, 420 кДа, 8,1 кДа, 2,9 кДа. Хроматографічно розподілені фракції антигенного комплексу оцінювали за змістом загального білку за методом Лоурі.
Наявність токсичних субстанцій в отриманих антигенних фракціях визначали за допомогою теста змінення маси тіла мишей (Л.Г.Верезуб, 1987). Досліди проводили на безпородних білих мишах. Тварин розподіляли на вісім дослідних та одну контрольну групу, по 10 мишей в кожній. Тваринам перших трьох дослідних груп вводили фільтрат безклітинного антигенного комплексу, отриманого після ультразвукової дезінтеграції кашлюкових мікробів в дозах 40, 80 та 120 мкг ( в перерахунку на загальний білок). Наступні дві групи отримували хроматографічно очищені фракції антигенного комплексу з молекулярною вагою ≥ 1000 кДа та 420 кДа в двох дозах 10 та 15,1 мкг відповідно (по загальному білку). Трьом останнім дослідним групам мишей вводили: двом групам – фракції антигенного комплексу з молекулярною масою 8,1 кДа, в дозі 11 і 16,5 мкг (за загальним білком) та одна група тварин отримала антигенну фракцію з молекулярною вагою 2,9 кДа в кількості 8 мкг (по білку). Контрольним мишам вводили 0,5 мл АКДП вакцини, що містила 1 МЗО (мінімальна захисна одиниця) в 1 мл.
Тварин зважували безпосередньо перед введенням антигенного матеріалу, а також на 3 та 7 добу після введення препаратів. По характеру змінення маси тіла мишей (на 3 та 7 добу) розраховували абсолютний та відносний приріст маси тіла мишей.
В результаті проведених досліджень було встановлено, що відносний приріст маси тварин, яким вводили безклітинний антигенний комплекс перебільшував показники відносного приросту контрольної групи більш ніж на 60%, що свідчить про відсутність токсичних властивостей цього антигенного препарату. Введення мишам окремих антигенних фракцій (: ≥ 1000 кДа, 8,1 кДа, 2,9 кДа), у порівнянні з контрольними тваринами, давало перебільшення маси тіла на 60% та більше. Лише при введенні очищеної антигенної фракції з молекулярною вагою 420 кДа, навіть в дозі 15,1 мкг (загального білку), відносний приріст маси тварин був меншим за такі показники у контрольної групи. Це може свідчити про наявність токсичних властивостей даної антигенної фракції.
Таким чином, антигенний комплекс, отриманий в результаті ультразвукової дезінтеграції мікробних клітин B.pertussis та його очищені антигенні фракції, за винятком фракції з молекулярною вагою 420 кДа, не проявляли токсичних властивостей кашлюкового мікробу.