Medsocium.com

Мішина М.М. Харківський національний медичний університет Широке використання антибіотиків привело до виникнення стійкості збудників ряда інфекційних захворювань до дії багатьох лікарських засобів. Певні труднощі зустрічаються у лікуванні захворювань, викликаних штамами S. pyogenes, оскількі ці мікроорганізми характеризуються великою різноманітністю у відношенні їх чутливості до антибіотиків. Свідотства у літературі по цьому питанню суперечні, що може бути обумовлено залежністю результатів дослідження від тривалості та частоти застосування у данному місті того чи іншого препарату. Дані літератури про множину антибіотикорезистентність S. pyogenes не підлягають сумніву. Тим не меньш знання спектру лікарської стійкості є важливим моментом у виборі етіотропного препарату. Тому метою цього дослідження було вивчення антибіотикорезистентності вилучених штамів бактерій S. pyogenes у хворих з гнійною патологією. Методи дослідження: вилучення та ідентифікацію мікроорганізмів проводили згідно загальноприйнятим у мікробіології методам. Чутливість до антибактеріальних препаратів визначали методом дисків на середовищі Мюлера-Хінтона з використанням відповідних дисків з антибіотиками та методом напівкількісної регістрації результатів ТПК з використанням мікротестсистем, що являє собою полістеролові планшети одноразового використання, в лунках яких містяться 4 аналогічних набора антибактеріальних препаратів у поживному середовищі суміжних концентрацій (max та min), що дозволяє диференціювати мікроорганізми за ступенем чутливості на 3 категорії й визначити чутливість 4 ізолятів одночасно до 11 антибактеріальних препаратів. Інтерпретацію антибіотикочутливості проводили згідно рекомендаціям NCCLS (National Committee of Clinical Laboratory Standarts). Облік та аналіз здобутих результатів проводили за допомогою автоматичного аналізатору «Multiskan EX 355» і «ВАСТ – програми». Проведені дослідження дозволили встановити, що більшість штамів S. pyogenes були резистентними до тетрацикліну (90,2%), доксицикліну (83,3%), стрептоміцину (91,7%), канаміцину (91,7%), олеандоміцину (66,6%), поліміксину (83,3%), лінкоміцину (66,2%), роксітроміцину (71,7%), ломефлоксацину (82,3%). Більшість ізолятів були чутливі до цефотаксиму (82,8%), ципрофлоксацину (72,1%), гатіфлоксацину (98,2%), цефтриаксону (66,3%), цефепіму (95,8%), амікацину (78,4%), ріфампіцину (81,3%), іміпенему (98,4%). Гентаміцин, тобраміцин, сизоміцин близькі за антибактеріальною активністю відносно S. pyogenes, перехресної стійкості серед них не встановлено. Висновки: дослідження чутливості вилучених штамів S. pyogenes до антибіотиків показало, що серед культур S. pyogenes найчастіше зустрічаються штами, які володіють полірезистентністтю, що є результатом широкого і не завжди раціонального застосування антимікробних засобів. Це сприяє розвитку множинної стійкості серед штамів S. pyogenes, що найбільш часто зустрічаються в клініці. Для етіотропної терапії інфекційних захворювань, обумовлених S. pyogenes, запропоновано використовування препаратів групи фторхінолонів і цефалоспоринів, до яких виявили чутливість більшість ізолятів S. pyogenes.