Medsocium.com

Пархоменко Л.К., Єлоєва З.В. Харківська медична академія післядипломної освіти (Україна) Вірусний гепатит А є частими інфекційними захворюваннями дитячого віку та можуть бути причиною розвитку запальних змін біліарної зони у наслідках хвороби. Найбільш вірогідним способом виявлення групи ризику щодо розвитку холецистохолангітів серед дітей, хворих на вірусний гепатит А, є аналіз перебігу гострої фази: при циклічному перебігу захворювання спостерігається одужання без ускладнень, при затяжному, пере-важно холестатичному, - розвиток або посилення захворювань біліарної системи [1, 4]. Вивчення патогенезу затяжних форм вірусного гепатиту А доводить участь неспецифічних факторів за-хисту в механізмах виникнення холестазу та запалення [7]. При холестатичних формах гепатитів змінюються показники фагоцитозу, обмежується фагоцитарний резерв [5, 6], що свідчить про дефіцит фагоцитарної реак-ції. Відомо про роль цитокінів у формуванні й інтеграції фізіологічних і патологічних реакцій [2], вивчало-ся їх значення в патології печінки взагалі та при вірусних гепатитах зокрема [3, 8], однак ппрактично немає наукових праць, присвячених участі цитокінів у формуванні затяжних, переважно холестатичних, варіантів вірусного гепатиту А. Таким чином, питання профілактики та корекції постгепатитних запальних процесів майже не розроб-лені, що пов’язане з труднощами ранньої діагностики. Вищеприведене відображає відсутність чітких критеріїв прогнозування постгепатитних запальних процесів у біліарній системі, що є підставою для проведення даної роботи. Враховуючи теоретичні припущення, метою нашої роботи було висвітлення ролі фагоцитарно-цитокі-нової ланки імунітету у формуванні запальних процесів біліарної системи після перенесеного вірусного гепати- ту А у дітей. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилось 150 дітей 5-14 років з різними варіантами перебігу вірусного гепати- ту А: у 105 мав місце циклічний перебіг, у 45 – затяжний або хвилеподібний . Контрольну групу склали 40 здорових дітей. Всім дітям проводилась фагоцитарна реакція ( ФР ) гепаринізованої крові зі спонтанним та індукова-ним НСТ-тестом ( за методом Серебрейського – Антонової та Маянського ) з визначенням фагоцитарного числа ( ФЧ, % ), фагоцитарного індекса ( ФІ ), фагоцитарного резерву ( k=НСТіндук./НСТспонт. ). Крім того, у всіх дітей в сироватці крові визначали рівень прозапального цитокіна інтерлейкіна-1β ( IL-1β, нг/мл ) за допомогою імуно- ферментного аналізу. Cтатистична обробка проведена за допомогою параметричних і непараметричних методів у відповід-ності з типами розподілу величин (метод Фішера-Стьюдента; критерії інверсій, Вілкоксона-Манна-Уітна та Уайта ). У всіх випадках математико-статистичної обробки результатів дослідження визначалась вірогідність випадковості відмінностей ( P ). Таблиця 1 Показники фагоцитозу та запальні цитокіни крові у дітей з різними варіантами перебігу вірусного гепатиту А

 

Імунологічні показники	Статистичні показники	Контроль	Циклічний перебіг	Затяжний перебіг	Р3-4	Р3-5
1	2	3	4	5	6	7
ФЧ	n M m	40 62.03 1,9	105 64,47 0.66	45 75.58 1.36	>0,05	<0,001
ФІ	n M m	40 7,0 0,3	105 8,19 5,74	45 16,94 0,13	>0,05	<0,05
НСТсп.	n M m	40 17,71 1.40	105 14,92 0,44	45 20,55 1,19	<0,05	<0,05
НСТінд	n M m	40 23,32 1,27	105 24,70 0,51	45 30,51 1,31	>0,05	<0,001
k	n M m	40 1-2,45	105 1,70 0,03	45 1,80 0,27	>0,05	>0,05
IL-1β	n M m	40 0,442 0,027	105 0,466 0,027	45 0,840 0,072	>0,05	<0,001

Результати та їх обговорення. Показники фагоцитозу та прозапальних цитокінів крові у дітей з різними варіантами перебігу вірусного гепатиту А подані в таблиці 1, з якої видно, що при затяжних або хвилеподібних варіантах збільшуються ФЧ і ФІ при збереженні в межах норми k, що свідчить про підвищення активності й інтенсивності фагоцитоза на фо-ні стабільного фагоцитарного резерву (фаза субкомпенсації ФР). У дітей з циклічним перебігом вірусного гепа-титу А ці показники практично не відрізняються від нормативних (фаза компенсації ФР). Аналогічна тенденція зберігалася і для IL-1β, активність якого неухильно підвищувалася тільки при затяжних або хвилеподібних ва-ріантах перебігу захворювання, при циклічних же варіантах нормалізувалася до періоду реконвалесценці., що свідчило про компенсаторний характер змін. Висновки. Велике значення для наслідків вірусниих гепатитів мають фактори неспецифічної резистентності, зо-крема нейтрофільний фагоцитоз і прозапальні цитокіни крові. Значна тенденція до запальних процесів біліарної системи притаманна вірусному гепатиту А з затяж- ним або хвилеподібним варіантом перебігу, коли підвищується активність фагоцитарної реакції та прозапаль-них цитокінів крові. Литература 1. Возианова Ж.И. Вирусные гепатиты: осложнения, исходы, диагностика и принципы лечения. // Лікування та діагностика. – 1997. – N2. – c.39-44. 2. Гебеш В.В. Цитокінова теорія патогенезу інфекцій і принципи лікування хворих. // Інфекційні хвороби. – 1998. – N1. – с.29-31. 3. Журкин А.Т., Калинина Н.М., Сысоев К.А. и др. Особенности продукции цитокинов при затяжном и хроническом гепатите В. //Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. – 1998. – N5. – с.157-158. 4. Постовіт В.А., Мандрик М.В. Клініка та наслідки вірусного гепаттиту. //Інфекційнй хвороби. – 1996. – N3. – с.35-37. 5. Собчак Д.М. Показатели микрофагальной системы при вирусном гепатите В, протекающем с воспалительным процессом билиарного тракта. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. – 1997. – N5. – с.160. 6. Старостин Б.Д. Применение НСТ-теста в дифференциальной диагностике воспалительных и невоспалительных заболеваний билиарной системы.// Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. – 1997. – N5. – с.180. 7. Ягода А.В., Кадиев А.М., Гейвандова Н.И. Профиль провоспалительных цитокинов при вирусном гепатите. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. – 1999. – N5. – с.104.