Medsocium.com

Ісайчиков І.І. Запорізький державний медичний університет Діагностика та лікування гострого деструктивного панкреатиту залишається однією з найбільш актуальних проблем в абдомінальній хірургії. Окремої проблемою у панкреатології є гнійно-септичні ускладнення гострого деструктивного панкреатиту з розвитком панкреатогенного сепсису, який у більшості випадків стоїть головною причиною летальних випадків. Летальність серед хворих цієї групи найбільша й коливається від 33,3% до 88,3%. Одним з найважливіших моментів у лікуванні гострого деструктивного панкреатиту є профілактика та боротьба з інфікуванням некротичних ділянок підшлункової залози та пара панкреатичної клітковини. Мета роботи – оптимізація комплексного лікування хворих на гострий деструктивний панкреатит в стадії гнійно-септичних ускладнень шляхом застосування методу непрямої електрохімічної детоксикації розчином гіпохлориту натрію. Матеріали та методи: обстеженні 62 хворих з інфікованим панкреонекрозом (Atlanta, 1992). Діагноз встановлено клінічно та за даними клиніко-біохімічних, бактеріологічних показників, УЗД, КТ, лапароскопії. Контрольна та основна групи були співставими за ступенем важкості стану (APACHE-II в модифікації А.П.Радзіховського) та методами застосованої стандартної інтенсивної терапії. З метою непрямої електрохімічної детоксикації у лікуванні синдрому ендогенної інтоксикації в основній групі (29 хворих) застосовували 0,06% розчин гіпохлориту натрію, який отримано шляхом електролізу фізіологічного розчину. Гіпохлорит натрію застосовували для внутрішньовенного введення та при проведенні перитонеального діалізу. Контрольну групу склали 33 хворих, у яких в детоксикаційній терапії гіпохлорит натрію не застосовувався. Ефективність терапії оцінували за ступенем ендогенної інтоксикації, важкістю стану хворих (APACHE-II в модифікації А.П.Радзіховського) та кількістю летальних випадків. Результати: в основній групі зниження ступеня ендогенної інтоксикації наступало у середньому на 32,4% ефективніше ніж у контролі (р<0,05); при оцінки важкості стану за шкалою APACHE-II в модифікації А.П.Радзіховського, були отримані достовірні кількісні данні, які свідчать про переконливу позитивну динаміку (р<0,05) в основній групі. Летальність у основній групі склала 37,9%, у контрольній – 54,5%. Висновки: встановлена висока ефективність застосування методу непрямої електрохімічної детоксикації розчином гіпохлориту натрію у хворих на гострий деструктивний панкреатит в стадії гнійно-септичних ускладнень, що дозволило знизити ступінь ендогенної інтоксикації, поліпшити результати лікування, зменшити летальність.