Medsocium.com

Пришляк О.Я, Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О., Андрусишин Л.І. Івано-Франківський державний медичний університет, обласна клінічна інфекційна лікарня Чисельність хворих на хронічний гепатит С як в цілому світі, так і в Україні невпинно зростає. Хвороба створює значні медико-соціальні проблеми для охорони здоров’я. Складність проблеми обумовлена насамперед особливостями перебігу ГС: високим (до 80 %) рівнем хронізації процесу, розвитком таких важких наслідків, як цироз печінки, гепатокарцинома. Враховуючи прогресуючий перебіг захворювання, часто незадовільні результати лікування, несприятливий прогноз, основним завданням патогенетичного лікування пацієнтів із цією патологією є пошук нових ліків і методів лікування. Нашу увагу привернув препарат Краплі Береш Плюс. Ми виходили з того, що різноманітні екзогенні і ендогенні фактори порушують гомеостаз організму і обумовлюють розвиток загальної адаптаційної реакції, яка характеризується комплексними змінами імунологічних, нейроендокринних і біохімічних процесів. Крім того має місце дефіцит мікроелементів, який збільшується з тривалістю патологічного процесу. При вірусних гепатитах також є дисбаланс продуктів ПОЛ та АОЗ, що є однією з причин порушення структури клітинних мембран і їх проникності. Метою проведеного дослідження було оцінка клінічної ефективності препарату Краплі Береш Плюс та обгрунтування можливості застосування його в лікуванні хворих на ГС. Дослідження проводили у відділенні вірусних гепатитів Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Методом рандомізації в дослідження включено 20 хворих на ХГС у стадії компенсації, серед них 14 жінок та 6 чоловіків віком від 23 до 57 років (середній вік – 34,2+12,6 роки). Критерієм включення в дослідження була наявність РНК вірусу ГС в сироватці крові (напівкількісний аналіз), виявлення сумарних імуноглобулінів в сироватці крові, підвищення активності АлАТ в сироватці крові в 1,5 разу понад норми. Гепатит С 1 генотипу виявили у 13 хворих, у 7 хворих – не 1 генотип РНК вірусу ГС. Хворих було розподілено на дві групи по 10 осіб. Пацієнтам 1-ї групи призначали Краплі Береш Плюс з розрахунку по 1 краплі на 2 кг маси тіла з розподілом дози в два прийоми впродовж 15 днів. Пацієнти групи порівняння не отримували Крапель Береш Плюс. Всі хворі були на дієтичному харчуванні (стіл №5 за Певзнером), та отримували панкреатин і поліфепан в середньо терапевтичних дозах. Клінічними критеріями ефективності лікування була динаміка суб’єктивних і об’єктивних ознак – вираженості астеновегетативного, диспепсичного синдромів, стану печінки, біохімічних показників крові, зокрема активність АлАТ, вмісту білірубіну. Результати дослідження оцінювали впродовж усього терміну лікування хворих на ГС. На початку лікування у пацієнтів спостерігали клінічні прояви помірної печінкової недостатності – астенічний, диспепсичний і абдомінально-больовий синдроми. Характерними скаргами були загальна слабкість, зниження працездатності, стомлюваність, відчуття тяжкості в правому підребер’ї, метеоризм. Отримані дані та їх аналіз свідчать, що поліпшення самопочуття хворих 1-ої групи відбувалося безпосередньо з 5-7 дня лікування: зменшувались ознаки астенізації, диспепсичних та больових проявів. Головний біль турбував 20 % хворих після лікування Краплями Береш Плюс, тоді як у групі порівняння турбував більшу половину хворих (Р<0,05). Достовірного впливу крапель не було виявлено на відчуття гіркоти в роті та біль у правому підребер’ї як в порівнянні із хворими до лікування, так і з групою пацієнтів, які не отримували даного лікування (Р, Р1>0,05). Апетит покращувався до кінця лікування у 80 % хворих та залишався зниженим у 60 % пацієнтів у групі порівняння (Р<0,05). Нудота ще турбувала одного пацієнта з 1-ої групи хворих, а у групі порівняння ця ознака реєструвалась у 30 % пацієнтів (Р<0,05). Зниження працездатності хоча і було після лікування Краплями Береш Плюс у 20 % хворих, але без такої терапії 50 % пацієнтів подавали таку скаргу через 15 днів від початку лікування. Слабкість по закінченні лікування турбувала 30 % хворих 1-ої групи і 70 % пацієнтів у групі порівняння (Р<0,05). Синдром цитолізу у хворих на ХГС мав деяку позитивну динаміку. На тлі лікування Краплями Береш Плюс (7-й день) відмічено зниження активності АлАТ у більшої половини пацієнтів в 1,2 разу, ніж до лікування (Р<0,05). Після 15-ти днів застосування цього препарату у всіх пацієнтів 1-ої групи активність АлАТ знижувалась в 1,5 разу в порівнянні з показниками до лікування (Р<0,05). У пацієнтів, які не отримували крапель, була теж позитивна динаміка зниження активності АлАТ, але без достовірної різниці з показниками до лікування. Рівень загального білірубіну у всіх обстежених пацієнтів був 26,2+4,7 мкмоль/л, різниці між групами не відмічено. Наприкінці лікування Краплями Береш Плюс у хворих 1-ї групи показники білірубіну знизилися на 20,8+3,6 % й вірогідно не відрізнялись від показників хворих у групі порівняння. За показниками загального холестерину, білку і білкових фракцій, креатиніну, сечовини та протромбінового індексу достовірної різниці показників у пацієнтів 1-ої групи та групи порівняння не було. Отже, лікування Краплями Береш Плюс поліпшує стан хворих. Вже після першого тижня лікування відзначено покращення самопочуття пацієнтів, а через 2-а тижні відмічено зменшення проявів цитолізу. Не виявлено побічної дії препарату.